Учасники заходу тримали в руках яскраві транспаранти із переконливими гаслами та фото нещасних тварин. Окрім таких зображень, чітко виділялися і малюнки із символікою майбутнього (вже такого близького) чемпіонату Європи по футболу Євро-2012 .
  Таким чином, пікетуючі хотіли сказати владі своє суспільне «фе» щодо дій, які вона чинить над бідолашними тваринами, а саме, немилосердно відстрілює, присипає, отруює.
   «Такі вчинки не личать модерному людському суспільству, — каже один із учасників пікету. — Для того, щоб показатися гостям Євро-2012 «білими та пухнастими», такими розвиненими та просунутими, спеціальні комунальні служби за наказом чиновників просто таки безсовісно знищують братів наших менших! Хіба ж можна таке допускати? Люди, будьте людяними!»
  Вражає перш за все, що з цією проблемою стикається більшість міст України. Тобто, це не є якась локальна болячка. Вона розпустила свої метастази по всій країні. Захисники тварин пр ... Читати далі

  З кожним роком кількість автомобілів на дорогах країни збільшується. І не дивно, адже авто - це зручно і престижно. Людина за кермом почуває себе впевнено і захищено. Але разом з цим на вулицях зростає кількість аварій, внаслідок яких гине багато громадян. Цим ситуаціям є багато пояснень, починаючи від незнання дорожніх правил та закінчуючи халатністю водіїв.
   Страшить, коли переходиш вулицю на зелене світло і помічаєш, як водії, буває, навіть не намагаються зупинитись. Коли на пішохідному переході автомобіліст не зменшує швидкість, а навпаки.
   Куди котиться цей світ грошей і марнославства? Невже якщо ти маєш права на дороге авто, то ти можеш ризикувати чужим життям? Чому люди втрачають свої життя через чиюсь нерозсудливість?
   І цьому немає кінця. Навіть після чиєїсь смерті вони далі будуть їхати 200 км на годину, не задумуючись, що через 50 м може бути перехід, де мама несе свою дитину до садочку чи пенсіонер вирушив купити хліба. А їм все одно, бо вони поспішають. Зачинившись у великій купі заліза, вони мчать назустріч смерті.
   Шкода, адже за одну мить, за один неправильний рух все може скінчитися. Вони не потраплять на роботу, не обі ... Читати далі

26 квітня – чорний день в  історії України, адже рівно 26 років тому, відбулася катастрофа, яка за заподіяною шкоди не має у світі аналогів. За одну ніч, життя мільйонів чоловік змінилося у гірший бік. Тоді, ніхто собі не уявляв, що тридцяти кілометрова зона стане «мертвою». Замість жвавих жителів, дитячого сміху, гарної природи -  тут залишиться лише зруйновані ,пусті оселі та заросле дивними рослинами та деревами місто. Замість гарних спогадів людей, залишиться вічна тривога очевидців. Цю мертву тишу порушуватиме тільки звук автомобілів, які возитимуть туристів та бажаючих на екскурсію в зону страху та болю, в зону катастрофи.

Люди, які пам'ятають ту страшну весну, згадують це як страшний сон, коли у країні піднімається хаос, тривога, але ніхто не знає від чого, що сталося, держава мовчить, а люди, котрі проживали у радіаційно-небезпечній зоні, аж через  3 дні отримують допомогу. Всіх переконують, що аварія ліквідована, всі у безпеці, а насправді, наслідки аварії на ЧА ... Читати далі

Увесь цьогорічний фестиваль задуманий як велика безперервна гра, де всі діти – переможці.

Основною грою фестивалю стане збирання слонів. Учасники різних заходів збиратимуть наклейки з різнокольоровими слонами – символами фестивалю. До речі, слонів роздаватимуть письменники, майстри і навіть «зірки».

Так, першого слона отримають всі учасники традиційного Фестивалю-параду літературних героїв, яким 27 квітня розпочинається Львівський міжнародний дитячий фестиваль. Особливим «к ... Читати далі

  ”Ви, байстрюки. катів осатанілих,
   не забувайте, виродки, ніде:
   Народ мій є! В його волячих жилах