репортаж
На ложі і партер драмтеатру падають, плавно пригасаючи, відблиски світла, стихають голоси, гасне загальне збудження… Дехто ще оглядає зал, вітаючи колег, відмикаються мобілки, поспішають, проходячи рядами, останні запізнілі… Але двері вже розчинилися навстіж. Гімн університету спонукає встати – в зал урочисто вносять прапор вузу!
135-й ювілей альма-матері викладачі й студенти зустріли стоячи. Першими велику громаду вітають ведучі дійства, чий голос зі сцени на початках тремтить від хвилювання. Не випадково – адже промовляти доводиться до аудиторії, яка у цих стінах збирається не щодня. Ось у залі перші ректори – Степан Костишин та Микола Ткач (їм вручають квіти від усієї академії). А там на балконі – запрошені: поважні ректори вузів-партнерів, представники посольств і консульств. Вони встають, коли ведучі шанобливо називають всі їх посади й регалії – і зал вітає достойне товариство оплесками. Ближче до сцени – «свої» гості. Цих людей знають в обличчя – мер міста і губернатор, голова облради й представники освіти. Серед них – немало випускників того закладу, якому нині складають шану. От тільки мер Микола Федорук засумував, бо, як зізнався зі сцени, відчуває за собою «значний недолік»: «На жаль, я не є випускником Чернівецького університету…»