 У вівторок 5 жовтня на філологічному факультеті відбулася зустріч студентів з колишньою випускницею факультету, а нині українською поетесою, членом Національної спілки письменників України Вірою Китайгородською. Зустріч пройшла з метою ознайомлення філологів з творчістю літераторів рідного краю та з нагоди 135-річчя університету. Студенти змогли більше дізнатися про Віру Китайгородську в житті та творчості, зокрема мали змогу почути про її збірки «Виноградна колиска», «Сонце вночі», «Дека-данс» та «Ловіння вітру». Слухачі довідалися й про журналістську та редакторську діяльність запрошеної. Філологи виявили зацікавлення особистістю письменниці, активно ставили питання і слухали відповіді. Поетеса в свою чергу дала їм творчі настанови як майбутнім літераторам.
Гладчук Тетяна, 309 гр. |
 Під час урочистої академії, присвяченої 75-річчю від дня народження Анатолія Добрянського, мене надихнуло на написання ось такого вірша:
Я не посмію говорити про поетів,
як про люд.
У їх очах таїться дивне і магічне.
Прийду раптово, наче вісниця
небачених облуд,
і прочитаю вірш Шевченка
вічний...
Я не посмію говорити про поетів,
як про міф.
За їх плечима простягаються
світанки.
А невідомого краплини
заховалися між брів.
Туди заглянеш - і потонеш до останку.
Я не посмію говорити про поетів,
як про тих,
хто залишають на папері букви й знаки.
Їх дух старечий на тлі сонячнім
не вмер ще і не стих,
а їх слова
ще бережуть в собі нашадки!
DoRiaNa |
 У Мармуровій залі Чернівецького університету імені Ю. Федьковича сьогодні, 30 вересня, відбулася урочиста академія, присвячена 75-річчю від дня народження Анатолія Добрянського – викладача філологічного факультету, неперевершеного лектора, якого ще за життя називали Буковинським Златоустом. Його словом починалися творчі концерти чи не всіх найвідоміших буковинських і не тільки письменників, композиторів, загалом творчих людей. У його піднесений голос в притихлих аудиторіях вслухалося не одне покоління філологів, навіть забуваючи конспектувати лекції – кожна з них перетворювалася на мистецький виступ. Академію провів доцент кафедри української літератури професор Богдан Мельничук – його колега і товариш. Прозвучали авторські вірші, переклади, уривки зі щоденникових записів Анатолія Добрянського. Хор студентів і викладачів педагогічного факультету виконав його твори, покладені на музику (деякі з них вже стали народними піснями). Спогадами ділилися ті, кому пощастило на спілкування з цією незабутньою людиною. У залі були присутні його колишні студенти, колеги-кафедрали, нинішня мол
...
Читати далі
|
 У час, коли Йозеф Главка споруджував колишню резиденцію буковинських митрополитів, навіть і не думав, що цей архітектурний ансамбль стоятиме на рівні з віденськими та празькими спорудами. Незабаром виповниться 135 років з часу, коли на Буковині вперше заговорили про один з найбажаніших закладів освіти - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. І так само, як і 135 років тому, альма-матер буковинського краю з кожним днем лише набуває своєї популярності. Про це красномовно свідчить кількість студентів, які отримують вищу освіту в ЧНУ - більше дев'ятнадцяти тисяч. Який він, сучасний університет, розповідає ректор ЧНУ імені Юрія Федьковича, академік Міжнародної термоелектричної академії, доктор фізико-математичних наук професор Степан Васильович МЕЛЬНИЧУК. - Степане Васильовичу, ваш шлях починався саме з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Які враження були, коли вперше його побачили?
- Знаєте, вперше я побачив університет, коли прийшов здавати вступні документи. Мене вразила величність споруди. До того бував у місті, але в цю його частину не заходив. Одного разу йду - бачу така велична споруда, вона вразила мене настільки, що пам'ятаю аж до сьогодні цю м
...
Читати далі
|
 Минуло півроку, як відійшла у вічність відома українська письменниця Анна Дущак. Жінка, чиє життя обпалила невиліковна хвороба, стала символом мужності, здатності протистояти, здавалося б, очевидній приреченості. З того болю і надії постали вірші. Любов і прощення, милосердя і невимовне блаженство слова… До таких прихильна творчість. До тих, хто дихає любов’ю, хто благословить це життя з висоти життєвого випробування, хто знає ціну радощам і сльозам, хоча й живе в світі обсягом в чотири холодні стіни... Вірші Анни Дущак, її улюблені мелодії, спогади друзів об’єднали цими днями шанувальників її творчості. Вечір пам’яті не залишив байдужими нікого з присутніх. Викладачі і студенти університету зібрали 1 000 гривень на пам’ятник письменниці. Він буде споруджений у її рідному селі Тисівцях на Сторожинеччині.
Анна Дущак – авторка збірок «Дивоквіт любові» (1992), «Спитай себе» (1994), «Понад вечірнім Дереглуєм» (1998), «Любов я росами розтрушу» (1999), «Любові стиглий колос» (2004). Вірші перекладені англійською та італійською. Друкувалися у періодиці США, Канади, Австралії, Італії. Її твори стали піснями (покладені на музику композиторами Мар’яном Гад
...
Читати далі
|
 Студент – істота, якій постійно доводиться перебувати в масі (говорячи про масу, маємо на увазі сукупність індивідуумів), а для мас характерне таке явище, як мода – форма масової поведінки, яка виникає стихійно, під впливом настроїв, смаків, захоплень, манери поведінки, які домінують у певний період у конкретному товаристві людей. Нас зацікавило, які тенденції простежуються зараз у факультетських середовищах Чернівецького університету, які речі стають своєрідною ознакою приналежності до студентської спільноти. Із результатами дослідження моди на філологічному факультеті можете ознайомитися нижче. Примітка. Щоб зібрати матеріал для статті, автор послуговувався: а) власними спостереженнями; б) бесідами зі студентами філологічного факультету. При опрацюванні отриманих даних було підключено максимум об’єктивності та незаангажованості (це важливо ще й тому, що автор сам є членом «філологічної маси»), задіяно чи не всі аналітичні здібності юного соціолога. Усе ж деякі речі можуть викликати подив чи навіть обурення читачів. Їх дозвольте виправдати зовсім крихітним досвідом науковця та його обов’язком узагальнити конкретне й виділити з індивідуального типове.
|
 Студентська практикаСвітлана Римар, Оксана Танащик Питання, чим зайняти дітей влітку, актуальне чи не для кожної родини. Адже. Враховуючи наслідки економічної кризи, дозволити собі сімейний відпочинок десь за межами дому можуть далеко не всі. Добре, якщо діти вже достатньо виросли, щоб самотужки давати собі раду, чи з ними залюбки посидять дідусі-бабусі. Можна, звісно, розраховувати й на садочок. Такі установи влітку працюють у звичному режимі, хоча, як зазначає завідуюча Чернівецькою дошкільною дитячою установою № 7 Галина Ченишко, кількість дітей, які відвідують садок, у цей період зменшується практично вдвічі. За хорошої погоди вихованці дошкільного закладу бавляться у саду чи ігрових майданчиках, організовуються і невеликі прогулянки містом, тобто комфортне перебування для наймолодших забезпечене.
А що ж робити, якщо без нагляду ризикують залишитися, скажімо, наймолодші школярі? Тут уже вступають у дію цілі схеми, які відпрацьовувались роками: на червень школи організовують денні табори, у яких учням забезпечено харчування та постійний нагляд педагогів, наступні ж два місяці батькам або доводиться по черзі брати відпустки, або купувати путівку в дитячий табір чи санаторій для свого чада. Останнє, як відомо, обійдеться недешево. Зостається, звісно, і варіант залишати їх удома, практично без нагляду – по сусідст
...
Читати далі
|
Скакун Ольги, 408 група
 ЛСД, екстазі, фен, гашиш, план, смойл - це тільки мізер тих назв, що входять до розряду «клубних наркотиків» і, за легендою, на цілу ніч дарують рай. Енергія зсередини, енергія ззовні, енергія в крові — щось на кшталт реклами одного з енергетичних напоїв, тільки набагато потужніше, набагато екстремальніше, набагато кайфовіше. Десь приблизно так описують свій стан ті, хто став потенційним любителем «нічних батарейок». Ніяких проблем, ніяких турбот, ніяких клопотів, тільки релакс і насолода. Та, як виявляється згодом, проблеми з'являються. І не малі, і не тільки у «тусовщиків». Поліна К. досить часто відвідує дискотеки у Чернівцях. Про те, що відбувається у нічних клубах і в які неприємності можна «влипнути», дівчина обізнана добре. Тому обережність - правило № 1 для неї. Правило № 2 - жодних модних речовин, здатних штучно підняти настрій. Якось, після чергової дискотеки, Поліна прокинулась з легким запамореченням та дивним, донині незнайомим їй, відчуттям. Кілька хвилин дівчина намагалась «прийти в себе» і зрозуміти, що з нею коїться. Та дарма. Останнє, що вона згадала - столик в нічному клубі, нові знайомі і пляшка з шампанським. «Невже я могла аж так ...?» -шокована своїм станом Поліна. Спроба дівчини піднятись з ліжка закінчилась сильною кровотечею з носа та запамороче
...
Читати далі
|
 Віталія Гузьо, 408 групаЯкщо довго не їсти, то організм людини починає швидко втрачати свою працездатність, знижується рівень його фізичних можливостей, зникає яка-небудь симпатія до світу. Тобто відбувається дегенерація життєвих сил, що, зрештою, спричиняє нервові розлади, надмірну втрату ваги, погане самопочуття, депресію, відчуженість від усього навколишнього. Це якщо довго не їсти. А якщо їсти погано? Або ж краще сказати, якщо їсти погане, що буде співзвучне з темою нашої статті. Студенти чимало часу проводять у їдальнях. Причини їхнього перебування там є різні. Починаючи від природної потреби у споживанні їжі до штучно набутої потреби виконання домашніх завдань. Себто сидять за столиками studentis primitivis і пишуть, частіше переписують, рідше читають. Звідси, якщо логічно подивитися, санітарний — в першу чергу - й естетичний стани повинні бути най-най-най. Але проблема в тому, що повинні, а в реалі не існуючі. Почнімо екскурс із VІ-го корпусу. В підвалі причаїлася невеличка їдальня, чи столовка, чи просто «підвальня». Поняття «невеличка» використане не для якогось художнього підсилення експресивності, а для зазначення її розміру. Як нам здалося таке приміщення абсолютно не розраховане на студентів двох факультетів. Але ж сюди буває, що забігають і студенти-іншомовники і дехт
...
Читати далі
|
 Традиційно по вівторках в літературному кафе, що на Центральній площі Чернівців відбуваються презентації нових збірок молодих письменників та поетів краю і не тільки. Цікавим відбувся літературний вечір за участі молодої письменниці Галини Чорної, яка презентувала присутнім свою першу прозову збірку «Пиво та чай».
Літературний вівторок дійсно перетворився на фіто-хмельний вечір. Цікаво, що рукописом книги зацікавився доктор філологічних наук Інституту літератури АН України, письменник Володимир Даниленко, який передав почесну місію написання передмови своїй колезі Ніні Козачук. На презентації гості мали змогу познайомитися з автором пікантної обкладинки книжки – Владом Готинчаном та ілюстратором – Інною Халай. Схвально відгукнувся про збірку, її перший читач, філософ та науковець, засновник філософських серед у "Literatur Cafe" Іван Чорний , який є батьком письменниці.
Після всіх привітань та теплих слів, Галя взялася пригощати гостей пивом та пояснювала його тандемний зв’язок з чаєм. – Насправді, пиво та чай дуже подібні, – розповіла письменниця. – Зверніть увагу, якого кольору набуває вода, коли в неї занурити пакетик запашного чаю. І коли поставити поруч склянку пива, то відрізнити за кольором де є що, надто складно. Так само з літературою: наче одні і ті
...
Читати далі
|
|
