00:37 А собаки це їдять! (Загальний екскурс їдальнями центральних корпусів) | |
 Віталія Гузьо, 408 групаЯкщо довго не їсти, то організм людини починає швидко втрачати свою працездатність, знижується рівень його фізичних можливостей, зникає яка-небудь симпатія до світу. Тобто відбувається дегенерація життєвих сил, що, зрештою, спричиняє нервові розлади, надмірну втрату ваги, погане самопочуття, депресію, відчуженість від усього навколишнього. Це якщо довго не їсти. А якщо їсти погано? Або ж краще сказати, якщо їсти погане, що буде співзвучне з темою нашої статті. Студенти чимало часу проводять у їдальнях. Причини їхнього перебування там є різні. Починаючи від природної потреби у споживанні їжі до штучно набутої потреби виконання домашніх завдань. Себто сидять за столиками studentis primitivis і пишуть, частіше переписують, рідше читають. Звідси, якщо логічно подивитися, санітарний — в першу чергу - й естетичний стани повинні бути най-най-най. Але проблема в тому, що повинні, а в реалі не існуючі. Почнімо екскурс із VІ-го корпусу. В підвалі причаїлася невеличка їдальня, чи столовка, чи просто «підвальня». Поняття «невеличка» використане не для якогось художнього підсилення експресивності, а для зазначення її розміру. Як нам здалося таке приміщення абсолютно не розраховане на студентів двох факультетів. Але ж сюди буває, що забігають і студенти-іншомовники і дехто з гостей інших факультетів. Тоді малесенька їдальня тріщить.  Щодо цін, то вони є рекордними. З-поміж трьох резиденційних корпусів тут ціни є найвищими. Частенько обслуговування та рівень такого бажаного сервісу незаргументований висотою цін. Чи не в кожній столовці діє самообслуговування. Частенько студенти забувають про нього, поспішаючи на пари, або ж просто не ознайомлені з лексичним значенням цього слова. Крихти намистом розкидані по столах, липкі й масні плями виблискують під випадковими сонячними промінчиками, а забуті пластмасові стаканчики лежать на полі нещадної боротьби студентів з голодом. Отож, їдальня VI-го корпусу — це сукупність високих цін, невідповідного меню, тісного приміщення та гострих на язик продавщиць. Наступним закладом харчування, який ми відвідали, була їдальня V-го корпусу. їх тут аж дві! Одна знаходиться на другому поверсі й до болю нагадує вже призабуті радянські буфети. Акуратні круглі столики, штучні квіти й серветки в пластмасових вазочках, півсмерклий зал, тиха музика й асортимент страв на прозорих стелажах. Чисто, як з картинки. Ще б пак! Якщо ректор харчується тут, хіба може бути інакше?! Але напевне тільки ректор може почути привітне щебетання продавщиці, а гострі зауваження, що сидіти просто так тут нема чого звернеш до студентів. Ціни середні. Деякі страви коштують менше, ніж у сусідньому VI-му корпусі. Деякі ж навпаки, бо вони з ряду елітного меню. Коли ми підійшли до "прилавку", увагу нам приділили не одразу. Інша «столовка» знаходиться в  підвальному приміщенні, а виставлені на показ алюмінієві каструлі відбивають охоту до споживання їжі в не запакованому вигляді. Сказати, що тут смачніше не можна, проте, що дешевше - однозначно!Наостанок ми відвідали їдальню, яка здобула найвищу оцінку. Знаходиться вона одразу при вході до IV корпусу і є досить просторою. Кількість столиків там вища аніж в усіх попередніх їдальнях разом узятих. Може саме тому, маючи вільну пару студенти інших факультетів забігають саме туди. Вибір страв широкий і ціни порівняно нищі. Вишукуючи плюси та мінуси їдалень резиденції, ледь не забули згадати, що на деяких факультетах вони просто відсутні. А чому відсутні ніхто не знає, як ми не знаємо, чи повинні існуючі їдальні відповідати певним стандартам і дотримуватися певної межі щодо підвищення цін?!? | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |