Патріотизм- це відданість і любов до свого народу, держави,це почуття,що стимулює до самопожертви, готовність поставити свої інтереси на другий план і цілком присвятити себе службі Батьківщині. Патріотизм закладений у пристрасному бажанні блага для свого народу. Міф чи реальність?

  Для нашої країни-глухий кут. Патріотизм, про який говорять сьогодні, існує у межах двох крайностей: або він взагалі відсутній як такий, або стає наркотичною голкою, так званим діагнозом для людей. Постає цілком логічне питання стосовно нашої держави. В Україні патріотизм за останні роки йде до того, аби звести рахунки до нуля. Український народ повернувся спинами до ідеї патріотизму, Україна як суверенна і незалежна держава залишилась тільки на папері. 

       Від президента до президента погіршується рівень соціальної забезпеченості українців, стає просто гидко дивитись на чергові блюзнірські виступи політиків, що замилюють очі нам, як сліпим кошенятам. Важко утримуватися на позиціях патріота, коли влада вирішує лише питання власного збагачення і не реагує на претензії своїх громадян. Втратити рахунок у банку, залишитись без майна і даху над головою, не отримати матеріальної допомоги на дитину чи позбутись пенсії - буденні явища, що стали нині типовими. Діяльність лікарів, науковців, робочого класу не має гідної оцінки праці з боку влади, тому українці масово виїжджають за кордон, де керівництво розуміє потенційну вигоду кваліфікованих кадрів. Національне самопізнання і національна гідність знищуються. Українська молодь із захватом переймає іноземні звичаї, культуру, менталітет, асимілюючи себе як народ і Україну як державу. Є люди, що правлять цим світом, влада над людством належить так званій Світовій Владі, яка по суті є дзеркальним відображенням славнозвісної Масонської Ложі та існує вже понад сто років. Членами такої спілки була і є «аристократія», що не визнає моральних канонів, гроші - єдине, що має значення. Їхня політика насичена гидким цинізмом, оскільки вони привласнюють собі право одноосібно розпоряджатися життям і смертю, цілеспрямовано винищуючи країни третього світу і запроваджуючи «закон джунглів». Головне завдання цієї організації - зупинити технологічний і промисловий прогрес там, де економічний розвиток в країнах набуває стійких позицій. Безробітні, які з`являться у результаті знищення промисловості, почнуть вживати героїн і наркотики, звертатись до порнографії, аби якимось чином утамувати душевний біль і відволікти думки про знедоленість. Світ сколихнеться. 

 А що чекає на Україну? Хіба у нас є шанс на виживання, коли навіть власноруч ми не здатні зробити державу сильною?  Патріотизм не актуальний в Україні сьогодні, і влада робить рівно нічого спрямованого на запобігання деградації національних чеснот. Радянська людина була інакшою, бо Союз давав хліб, він давав надію і впевненість у завтрашньому дні, тому завжди було кому захищати його потом і кров`ю. Віддавна українці вирізнялись з-поміж інших народів рядом таких якостей, як мужність, працелюбність, войовничий дух і справедливість, але від часів славнозвісної козаччини до сьогодні багато що змінилось. Народ спасував. Якщо б зараз на нашу державу напали інші народи, ми, без сумніву, програли б, адже не маємо навіть нормальної системи воєнної підготовки солдатів. Відсутні умови для прищеплювання почуття глибокого патріотизму. Міф чи реальність? На жаль, міф.