Головна » 2010 » Жовтень » 28 » Коли життя за гратами краще рідного дому.
13:40
Коли життя за гратами краще рідного дому.
      Ворота притулку для неповнолітніх зачинені на замок. Я натиснула на дзвінок, менше ніж за хвилину до мене вийшли і відчинили хвіртку.

        Я готувала матеріал для радіопередачі і домовилась про інтерв’ю із дітьми. Прийшла трохи раніше домовленого – вони якраз обідали.  Заступник директора - Василь Ткачук провів мене у свій кабінет чи щось подібне. Приміщення давно потребує ремонту: на стелі тріщини, фарба відскарлуплюється... Зате на стінах висять старі іграшки доби Радянського Союзу, я побачила ляльку майже таку саму, як колись була в мене…

        Вались Ткачук розповів, що притулок існує 13 років і за цей час істотно змінився в кращий бік – особливо, у ставленні до дітей. Розрахований на 35 осіб… Час від часу діти тікають з притулку – ось і нещодавно двоє хлопців подались у мандри. Їх допомагає розшукати міліція. Та здебільшого діти повертаються, бо знають тут їм допоможуть: нагодують, одягнуть, дадуть житло і пораду…

Також Василь Васильович розповів, як діти опиняються у притулку: часто, після того як перелякані тікають з дому: через насильство в сім’ї, бійки, сварки. Інколи за малюками не доглядають і вони одиноко тиняються вулицями – тоді малечу приводить міліція чи служба у справах дітей Чернівецької ОДА. Інколи діти приходять самі… Ще я дізналась – яким є життя у притулку і чого він потребує… Пропоную вам розшифровку інтерв’ю із Василем Ткачуком (заступник директора притулку для неповнолітніх служби у справах дітей Чернівецької ОДА).


- Як діти потрапляють сюди?
- Є випадки, коли доставляють працівники міліції, є коли працівники служби у справах неповнолітніх і є випадки, що діти самі звертаються сюди по допомогу, тому що в них виникають конфліктні ситуації з батьками. Вони по своєму віку не знають в які органи звертатись по допомогу, але знають про наш заклад і звичайно звертаються …

- Чи потрапляють до вас безпритульні діти?
- Потрапляють, різні категорії дітей…

- Як надалі з ними проводиться робота?
- Залежно від емоційного стану конкретно кожної дитини, у нас є досвідчені вихователі і психолог  практичний. І в залежності від потреб дитини ми проводимо корекційну роботу з нею, бесіди, опитування… Вивчаємо проблему досконало, для того, щоб цю проблему потім вирішити.

- Йдуть діти на розмову?
- Так, зазвичай йдуть,бо самі розумієте діти потрапляють до нас не від щастя, і тому, коли вони бачать тут тепло і ласку, людське відношення, повагу до них, дружнє відношення – то йдуть на контакт.

- Скільки дітей може вмістити притулок і стільки дітей вже тут було ?
- Притулок може вмістити 35 неповнолітніх – просто територія не дозволяє більше. На сьогодні (21.10.10),  починаючи з 1 січня 2010 – у нас перебувало 122 дитини.

- Що з дітьми стається потім, куди їх направляєте після притулку?
- Згідно положення про притулок, вони мають право перебувати не більше 90 діб, за цей час служба у справах дітей повинна визначити подальшу долю дитини. Є випадки, коли після конфліктної ситуації в сім’ї – з сім’єю проводиться робота з боку служби, з дитиною – з нашого боку, і деколи вдається повернути дитину додому і в них відносини складаються досить дружно. Бувають такі випадки, що батьків позбавляють батьківських прав. Ми тоді намагаємось дитину влаштувати в сім’ю – це для нас є пріоритетом, на жаль, бувають такі випадки, коли нам це не вдається, і вже, як крайній метод – влаштовуємо в інтернатні заклади.

- Чим діти займаються у притулку, які для них є програми?
- З понеділка по п’ятницю – у них заняття, окремо старшої і молодшої групи. На вихідні у них – зазвичай довільної форми заняття, в ігровій формі. Також ми зараз відновлюємо роботу гуртків. У нас є, наприклад, вихователі, які вміють добре вишивати, малювати. І в дітей є здібності, вони малюють досить гарно…Так що є чим зайняти їх і вони зацікавлені в цьому.

- Були випадки, коли тікали діти з притулку?
- Були такі випадки. Відверто вам скажу, ніхто не може конкретно знати з якої причини вони тікають. Зазвичай  тікають ті діти, які звикли жити на вулиці, вони не привикли до сім’ї… Або навпаки: дитина звикла жити з мамою, вона потрапляє в таке середовище незнайоме і її це трішки лякає, або вона сама не знає, що хоче – просто втекла, бо їй захотілося погуляти, проходить три дні – вона повертається і все нормально… Були в нас і такі випадки.

- Що зараз потребує притулок?
- Зараз у нас дуже велика проблема – ремонт у нашому приміщенні. Ось, ви можете самі бачити (показує на стелю) тріщини… Коштів нам треба досить багато – в районі 70 тисяч гривень на ремонт. На жаль, держава нам навряд чи зможе їх виділити. Так що ми будемо шукати спонсорів, трошки своїми силами будемо ремонтувати.

- Що є в дітей? Чи забезпечені вони усім?
- В основному так. Але хотілося би трошки кращого забезпечення, бо в основному у нас є одяг і взуття на дітей віком 10-12 років, та останнім часом у нас перебувають досить багато дітей віком від 14 до 18 років і на таких великих дівчат і хлопців у нас немає стільки одягу… Та знаходяться спонсори, допомагають нам трошки.

- Чи можуть наші слухачі чимось допомогти? Такі одяг, взуття можуть вони принести?
- Так, якщо вони нам можуть допомогти, ми будемо тільки раді. Зараз час досить важкий, тому якщо вони мають можливість і бажання, ми завжди будемо раді прийняти будь-яку допомогу.

Л.Репка, радіо Буковина, в ефірі: 22.10.10 ("Символи")
Категорія: Статті випускників ЧНУ | Переглядів: 781 | Додав: Lara | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]