Газета «Чернівці» є виданням Чернівецької міської ради. Виходить по п’ятницях. Середній обсяг газети приблизно 100 тис. знаків. Більше половини замають офіційні матеріали. Негативної за змістом інформації значно менше, ніж в інших досліджуваних газетах. Дуже мало практичних порад. Слабо розвинута комунікативна функція. Найактивніше під час першої хвилі моніторингу в нейтральній тональності згадувались пенсіонери, найпасивніше – студенти. Соціальна група селян за період моніторингу не була згадана. Найактивніше у позитиві висвітлювались проблеми службовців. Найактивніше у негативній тональності згадувались підприємці.

  Кількісно проблеми підприємців, службовців та пенсіонерів висвітлювались приблизно рівномірно. Якісно ж – по різному. Відмінність полягає в тому, що інформація розподілялась на 2 категорії: «для» підприємців та пенсіонерів, і «про» службовців, коли йшлося про діяльність депутатів та чиновників місцевого самоврядування. Діяльність останніх висвітлювалась і в позитиві, про що свідчать такі маркери: «нарешті самоврядний орган «показав зуби», «…але цього разу можновладці були непохитними» і т.д. Помітно було використання позитивної тональності в запитаннях до нардепа Петра Гасюка [17.04]. Інтерв’ю не оминуло практично жодної з досліджуваних тем. Ось приклади питань-коментарів, які задавав інтерв’юер-журналіст Степан Подільчук:

  Подібна картина змушує зазначити, що журналісти не дотрималися принципу об’єктивності і збалансованості.

  У газеті «Чернівці» за другу хвилю моніторингу найактивніше у нейтральній тональності згадувалась проблема відновлення інфраструктури області після повені, найпасивніше – проблема зростання цін на продукти та комунальні послуги. Найактивніше у негативі згадані проблеми трудової міграції (об’ємна авторська стаття (понад 8 тис. знаків) присвячена трудовій міграції, про дітей заробітчан). В газеті простежуються приклади:

- Недотримання принципу об’єктивності - проявляється через використання у великому обсязі позитивної тональності при висвітленні діяльності депутатів обласної та міської ради.

- невідокремлення реклами від суджень та вражень (Тетяна Король «Змінюємо взаємини на роботі», 17.04.09). Використання прихованої реклами чаю «Принцеса Нурі».

- залежності газети від БЮТ (більшість в Чернівецькій міськраді), розміщення інтерв’ю без відповідних інформаційних приводів.

- збалансованість різних точок зору + Точки зору експертів практично не представлені. Це ж стосується відсутності відображення «зворотного зв’язку» - точки зору рядових чернівчан.

- «Самобуд знесено-прецедент створено» під рубрикою «Влада на сторожі закрону». Газета «Чернівці» №14 3.04.09 Використовуються фрази: «нарешті, як мовиться, самоврядний орган «показав зуби», «…але цього разу можновладці були непохитними», які є маркерами плекання позитивного ставлення.

- «Садгірці переймаються проблемами району» (10.04.09). Плекання позитивної тональності. Приклади: «Вельми уважно депутати вислухали», «втішним є те, що виплата пенсій пенсіонерам проводиться в повному обсязі», «взяли активну участь у обговоренні питань».

- Роман Данилюк «Петро Гасюк: «Уряд тримає ситуацію під контролем» (10.04.09. Використання ефекту сендвічів, контрасту та плекання позитивного ставлення. Приклади: «Він (Гасюк) наводить дані експертів (яких?) про те, що серед інших країн наша за рівнем падіння виробництва ще не найгірша, а перебуває десь у золотій середині» (маніпулювання семантичною структурою висловлювань). Та, наводячи цифри, Петро Петрович наголошує на найважливішому: у таких форс-мажорних обставинах уряд зумів зберегти зарплати бюджетникам і пенсії…» «Усі пам’ятають (суперузагальнення) часи, коли затримки з виплатами зарплат і пенсій тривали роками».

  Також моніторинг показав, що газета «Чернівці» найбільше уваги у нейтральній тональності приділила проблемам підприємців (різноманітна інформація про оподаткування, виробничі проблеми, святкування дня будівельників). Менше матеріалів нейтрального забарвлення було присвячено пенсіонерам та селянам. Не згадувались протягом місяця студенти та службовці. Серед соціально-економічних проблем краю найбільше матеріалів у нейтральній тональності газета присвятила безробіттю та заборгованості по виплатам зарплати (в основному це інформація центру зайнятості), також журналісти висвітлювали проблеми зростання цін, порядок отримання субсидій. Найменше інформації стосувалось відновлення економіки області після повені. Протягом місяця проблеми повернення кредитів, банківська криза та трудової міграції не згадувались. Зафіксовані незаконні методи розповсюдження інформації: газета міської ради «Чернівці» організовує примусову підписну кампанію серед навчальних установ міста – з міського управління освіти на школу приходить рознарядка виписати певну кількість газет, серед педагогів збирають примусово гроші і школа отримує 7-10 екземплярів «улюбленого» видання.

  Результати анкетування медіа експертів, журналістів та топ-менеджерів щодо якості інформації та дотримання ЗМІ основних професійних та етичних стандартів

3) статистика, офіційні інформаційні матеріали (хоча комунальні та державні ЗМІ коментувати та аналізувати досить складно, зважаючи на їхній статус. Тому цього робити не буду)

1. Які проблеми, слабкі сторони у підборі чи подачі новин, іншої інформації Ви помітили у регіональних ЗМІ?

2. Які новини підбираються чи подаються краще тими чи іншими регіональними
ЗМІ?

  Нагадаємо, моніторинг проводився О.Чекмишевим в рамках проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».