Під тиском інформаційних технологій та засилля Інтернету ми поступово втрачаємо зв’язок із зовнішнім світом, втрачаємо жагу до «живого» спілкування. «Вконтакті», «Однокласники», – зараз майже не залишилося людей, які б не знали, що це таке, або не чули ці назви. Соціальні мережі вже стали невід'ємною складовою нашого життя. Чисельність аудиторії таких сайтів в Україні - мільйони. Точно підрахувати не можливо.

Давно пройшли ті часи, коли молоді люди знайомилися зовсім випадково. Наприклад, зіткнувшись десь у книжковому супермаркеті, порозкидавши книжки та під крики нестерпного продавця збираючи їх й одночасно усміхаючись одне одному... А потім разом, мило розмовляючи, прогулюючись вечірнім містом розповідали смішні історії...

Не буду лукавити, сказавши, що мене не зачепила залежність від соціальних мереж. Свого часу я також «підсів» на сайт «Вконтакті»... на якому спілкуюся до цих пір. Насамперед це зручно. Адже велика кількість знайомих та друзів, яких ти давно не бачив, або які перебувають в іншому місті чи навіть іншій країні мають змогу спілкуватися без якихось перешкод. Дійшло навіть до того, що, знайомлячись з новими людьми, або зустрічаючи старих знайомих, запитую не номер телефону, а ID ( ідентифікаційний номер сторінки).
Але, що означає Інтернет-спілкування для підлітків, для людей із нестійкою психікою та силою волі? Чи зд ... Читати далі

Про це подумалося прохолодного зоряного вечора, під променями місячного світла. Дивовижна краса, яка оточує нас, змусила задуматися над давно відомою істиною " краса врятує світ". Але чи це дійсно так? Чи може все це справді завчена суспільством фраза, яка ніяк не втрачає свого значення? А особливо, в наш складний час, змушує надіятися саме на неї...

Все це відтворило в моїй пам"яті один епізод, який я запам"ятав назавжди. Перебуваючи на виставці одного відомого художника в Чернівцях, яка була представлена у художньому музеї, мені спала на думку ідея поспілкуватися з митцем. Атмосфера була відповідною: повітря і навіть стіни виставки були насичені творчістю, все наштовхувало на згадку відомої істини про красу. Я мимоволі розпочав розмову із митцем і якось спонтанно ми зачепили тему краси, тему людських цінностей та ідеалів. І ось, в завершення розмови я задав ключове і, як мені здавалося, логічне запитання: "Чи зможе краса врятувати світ?" Всупереч моїм очікуванням, художник заговорив не про істинну красу, якій належить стати рятівною силою, а, навпаки, висловлював думки, які зводилися до того, що "фразі вже 200 років", а краса поки що не рятує, і навряд чи коли - небуть врятує. В підтвердження тези він став наводити багато фактів і подій. Я був розчарований - художник, творець прекрасного і він не вірить в красу! У будь-якому разі в по ... Читати далі