23:14 Всі ми приречені у мережі на ... самотність | |
 Януш Вишневський ”С@мотність у мережі””Із усього, що вічне, самий короткий термін у кохання.”
Хоча книга вийшла в далекому 2001, прочитала я її влітку цього року. Всі події переживала з героями. А через два тижні, коли зрозуміла, що перегорнула останню сторінку, навіть засумувала і ще хвилин із двадцять сиділа і плакала. Після цього я взялася написати рецензію, але коли побачила, що більшість відгуків - негативні, захотіла переконати народ у зворотньому. Вона живе у Польщі, Якуб - у Німеччині. Вони знайомляться у мережі. І навіть не підозрюють, що ця випадково мережева зустріч призведе до такої залежності один від одного. Вони переписуються, дедалі частіше ночують на роботі, а потім намагаються зустрітись - і в них це виходить. Зустріч відбувається в Парижі. Потім вона хоче покинути чоловіка, але не залишає його, бо дізнається, що вагітна. Вона покинула Якуба, а він писав їй листи кожного дня. Він ні про що не жалів, тільки надіявся на нову зустріч. Був два рази в Польщі. Хотів зустрітися. Але вона ніяк про це не могла знати через те, що не читала його листи. Коли вона народила, то назвала сина в честь нього… Якубом. А він знову летів у Польщу, сподіваючись, що побачить всіх своїх рідних… Всіх. Окрім неї… Так от. Кожна сторінка показує нам, що автор - не тільки психолог. Читаючи книгу, я забувала, що писав чоловік. Він дуже яскраво показав жіночу натуру зі всіма її недоліками та перевагами. І це перше, що мене вразило. Книга сумна, незвичайна, дуже особиста. Думаю, що кожна дівчина в деяких епізодах життя героїні впізнає себе. Радила б навіть поставити її у шкільну програму десь для класу одинадцятого. Рекомендую читати всім, незалежно від статі і віку. Вам сподобається! | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |