 26 травня у Малому залі ОДА відбулася презентація Закону України «Про доступ до публічної інформації», який набув чинності 9 травня. Організатори - народні депутати, представники громадських організацій та журналісти – презентували його вперше в Україні. Розробник закону депутат Верховної Ради та журналіст Андрій ШЕВЧЕНКО (на фото) зауважив, що за 20 років незалежності ми й досі залишаємося багато в чому країною, де влада закрита від суспільства, де існує величезна стіна між нею і громадянами. На жаль, у нас досі найважливіше ховають за грифом "для службового користування" та "не для друку". Він вважає, що прийшов час розбирати цю стіну. І закон – спроба здійснити це.
Світлана Заліщук, координатор громадської кампанії «Новий громадянин», наголосила: "Цей закон дозволяє людям вирішити дуже багато справ, які торкаються безпосередньо їхнього життя. Наприклад, відкритість генеральних планів міст дозволяє зрозуміти, де ви хочете жити і взагалі як хочете розвивати ваше місто. Або відкритість міських бюджетів міст – на що може претендувати громад, що влада зобов’язується надати громадянам. Ви також можете запитати владу про розрахунок комунальних тарифів і про те, кому передаються земельні ділянки. Громада має право дізн
...
Читати далі
|
 У Малому залі Центрального палацу культури відбувся літературно-музичний вечір, присвячений творчості буковинської поетеси Зельми Меєрбаум-Айзінґер. Його організаторами виступило українсько-німецьке культурне товариство при центрі «GEDANKENDACH» Чернівецького університету. Завдяки підтримці фонду Schloss Neuhardenberg стало можливим запросити до Чернівців одну з найвідоміших акторок сучасної Німеччини, яка знялася у понад 60-ти стрічках – Іріс Бербен. Остання вже давно захоплюється творчістю Зельми й зізнається, що саме ця любов привела її на Буковину. Свого часу Іріс Бербен навіть озвучила вірші молодої поетеси у аудіо-книжці під назвою «Я тугою огорнута».
У виконанні акторки прозвучали поетичні тексти Зельми німецькою мовою, а професор ЧНУ Петро Рихло запропонував їх українські переклади. У перервах між читанням віршів усі присутні мали можливість насолодитись чудовою класичною музикою.
Очікувалося, що на вечір завітає посол ФРН в Україні Ганс-Юрґен Гаймзьот, але через певні обставини взяти участь у заході він не зміг. Щоправда, пан посол передав вітання усім буковинцям у листі, який надіслав спеціально до вечора.
Нагадаємо, що Зельмі Меєрбаум-Айзінґер
...
Читати далі
|
 Так вважає продюсер, режисер, член Спілки кінематографістів і НСЖУ Василь Нагірний, який зустрівся на філологічному факультеті ЧНУ з майбутніми журналістами. До Чернівців пан Василь приїхав із Коломиї з метою збору інформації для нового документального фільму про відому буковинську письменницю та громадську діячку Ірину Вільде. Під час зустрічі зі студентами він презентував два фільми про Чернівці та Коломию, які побачили світ у циклах телепрограм – «Місто кола: спадок предків» і «Червоні риси: підкова золота». Стрічки невеликі за короткометражем (не більше 12 хвилин), але змістовні, пізнавальні та подекуди навіть ліричні. Вони містять багато архівних записів, які журналіст збирав протягом тривалого часу. Такими є, наприклад, відеокадри, які зображують молодого Володимира Івасюка з батьком, сестрою Оксаною тощо. Опис сусідньої Коломиї зроблено крізь призму дитинства журналіста, його вражень від стародавніх вулиць, будинків, площ. Метою пана Василя є спроба «показати те маловідоме з життя міста, що не впадає в око звичайному перехожому». Усього Василь Нагірний зняв близько 200 фільмів – і це лише про Коломию. Робота зайняла вісім років, про що митець зовсім не шкодує. Усі стрічки зроблено
...
Читати далі
|
 У Києві відбулась науково-практична конференція під назвою «Місія і вплив органів саморегулювання журналістів України: сучасний стан і перспективи». У ній взяли участь викладачі Харківського, Ужгородського, Запорізького та Чернівецького університетів, а також журналісти всеукраїнських та регіональних видань. У рамках конференції було проведено три дискусійних блоки, які стосувались дотримання європейських стандартів в українському медійному середовищі та роботи Комісії з журналістської етики. Учасники заходу обговорили низку важливих проблем, зокрема, можливості для зменшення державного регулювання медіа, особливо з боку Нацради, НЕК, судів та водночас збільшення довіри до журналістів у громадян. Особливо гострим виявилось питання щодо впливу власників на редакційну політику видання, концентрації та непрозорості медіа-власності, зв’язку між рекламними відділами та контентом, умовами оприлюднення піар-матеріалів тощо.
Перед присутніми виступили закордонні гості – координатор проектів ОБСЄ з питань свободи слова Аделін Улен і представник Британської Комісії зі скарг на пресу професор Роберт Пінкер. Вони висловили свої міркування про необхідність впровадження законів з метою регулювання мас-медійної діяльності у дем
...
Читати далі
|
 Цими холодними січневими днями відійшов у вічність професор кафедри журналістики факультету систем та засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету, директор Інституту журналістики Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), член національних спілок письменників та журналістів України, лауреат літературної премії ім. Валерʼяна Підмогильного, автор низки поетичних, прозових та наукових книг Володимир Дмитрович Селіванов (Буряк). Володимир Буряк народився на Дніпропетровщині 1944 року. Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. Двадцять років працював на обласній державній телерадіокомпанії. Автор книжок прози «Молода трава», «Трикнижжя», «Голосарій», «Любов завжди».
Отар Довженко про нього написав: «У Буряка було багато студентів; через його руки пройшло ціле покоління дніпропетровських, і не лише, журналістів, чимало теперішніх зірок професії. «Теорія і методика журналістської творчості» - так називався курс, який він читав першачкам, але, з огляду на екзотичність і несхожість на будь-що інше, ми називали його між собою бурякологією. Це був його власноручний мікс із класичної і модерної філософії, психології, літературознавства і ще бага
...
Читати далі
|
 «Занурити руки» в радіо
Радіомистецтво має свою мову – в цьому переконаний Ігор Померанцев, журналіст з 37-річним досвідом роботи на радіо Бі-бі-сі та «Свобода». Радіо – не лише ремесло, це – мистецтво, де основну роль відіграє магія звуку. Екзистенційний сенс радіо полягає в магії голосу. Це ціла акустична кухня. Мова радіо – експеримент з відображення екзистенційних станів та почуттів. Емоція, запах, настрій... – все передається звуками. Поезія й радіо існують в єдиній стихії – ефірній. Драма народжується тоді, коли звуки стикаються одні з одними.
«У слів є свій запах»
- Вино – це колір, пробка – запах. Треба шукати асоціації. Пригадуєте, як сказав О.Мандельштам: «Вновь пахнет яблоком мороз…»? Відчуття на холоді особливо загострюються, як, до речі, і в ув’язненні. Восени я люблю передавати в ефір передачу про сигари, де образ цигаркового диму навіюю джазовою музикою, що звучить в прокурених відвідувачами барах.
Можна вдало грати на контрастах: шум потоку – і одинока віолончель… Музика – окремий персонаж ефіру. Чудо
...
Читати далі
|
 Результати дослідження в рамках проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» презентував у Блакитній залі ЧНУ відомий медіа експерт, кандидат філологічних наук, голова Комітету «Рівність можливостей» та керівник моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір» Олександр Чекмишев. Організаторами виступили кафедра журналістики та Чернівецьке обласне громадське об'єднання "Центр соціального партнерства". Партнер заходу Анна Сороховська, представляючи його, розповіла, що проект є спільною акцією Європейського Союзу та Ради Європи. Ще у 2008 році вони почали діяльність за такими трьома напрямками, як підтримка вдосконалення нормативно-правової бази діяльності медіа на всеукраїнському рівні; підвищення професійних та етичних стандартів журналістської професії; сприяння діалогу між ЗМІ, місцевою владою та громадськістю. Проект виконувався на загальноукраїнському рівні у шести базових областях (Донецькій, Чернівецькій, Херсонській, Черкаській, Рівненській та Сумській) та спирався на такі базові індикатори, як відображення суспільної різноманітності, наявність моделі суспільного мовлення, рівень саморегу
...
Читати далі
|
 16 листопада об 11.30 (ІІІ пара) у 66 аудиторії філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (VІ корпус) відбудеться зустріч із відомим письменником та журналістом Ігорем Померанцевим. Він даватиме майстер-клас для студентів-журналістів на тему «Ремесло радио: магия звука». Запрошуються усі зацікавлені. Ігор ПОМЕРАНЦЕВ – непересічна особистість. Заявляє, що його вже давно не цікавить інформація як така, говорить про звучання полотен Ван Гога, цитує Пастернака і Мандельштама, пояснює значення слів, шукаючи в них корені латинського та грецького походження, бачить світ крізь призму звучання, вирізняє голоси міст, предметів, матеріалів, оспівує верлібр, дегустує вина. Називає себе мандрівником, але побоюється повертатися у місто, де виріс. Рідною мовою вважає російську, українську – «не нерідною», та саме українській дякує за відчуття коренів. Ліля Шутяк
|
 У середу в Блакитній залі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулось відкриття великої пересувної фотовиставки «День-2010». На розсуд глядацької публіки було представлено близько 150-ти найкращих світлин від професійних митців фотографії та початківців, які стали переможцями ХІІ Міжнародного фотоконкурсу газети «День». Головним жанровим напрямом цього змагання є жива репортерська зйомка, що має на меті показати «іншу» Україну, як її бачать через об’єктиви своїх телекамер допитливі фотомисливці – самобутню та суперечливу, незаангажовану і відкриту до спілкування. Згаданий фотоконкурс є масштабним соціальним проектом Всеукраїнської газети «День», який проводиться щорічно, починаючи з 1998 року. За цей час він здобув славу «законодавця смаку в жанрі живої репортерської зйомки». Кількість та географія представлених робіт з кожним роком зростають. Окрім традиційних тем конкурсу – «Події», «Особистості», «Український світ», «Життя як воно є», діє окрема номінація для дітей, до якої надсилають свої роботи учасники віком до 18-ти років. Перша святкова презентація підсумкової фотовист
...
Читати далі
|
репортаж На ложі і партер драмтеатру падають, плавно пригасаючи, відблиски світла, стихають голоси, гасне загальне збудження… Дехто ще оглядає зал, вітаючи колег, відмикаються мобілки, поспішають, проходячи рядами, останні запізнілі… Але двері вже розчинилися навстіж. Гімн університету спонукає встати – в зал урочисто вносять прапор вузу!  135-й ювілей альма-матері викладачі й студенти зустріли стоячи. Першими велику громаду вітають ведучі дійства, чий голос зі сцени на початках тремтить від хвилювання. Не випадково – адже промовляти доводиться до аудиторії, яка у цих стінах збирається не щодня. Ось у залі перші ректори – Степан Костишин та Микола Ткач (їм вручають квіти від усієї академії). А там на балконі – запрошені: поважні ректори вузів-партнерів, представники посольств і консульств. Вони встають, коли ведучі шанобливо називають всі їх посади й регалії – і зал вітає достойне товариство оплесками. Ближче до сцени – «свої» гості. Цих людей знають в обличчя – мер міста і губернатор, голова облради й представники освіти. Серед них – немало випускників того закладу, якому нині складають шану. От тільки мер Микола Федорук засумував, бо, як зізнався зі сцени, відчуває за собою «значний недолік»: «На жаль, я не є випускником Чернівецького університету…»
|
|
