Технічний прогрес довів людей до такого стану, що їм не потрібно довго думати, що і як зробити. Інтернет став правою і лівою рукою, помічником у роботі, віртуальним розважальним центром. До лікаря тепер ходити не обов"язково - є консультації онлайн та форуми, де дають поради, як жити і як лікуватися. З друзями зустрічатися не обов"язково- можна онлайн обмінятися сухими компліментами, всміхнутися щирим смайлом, а самому зціпити зуби від злості.

   Тут можна бути хлопцем, коли ти дівчина, і навпаки. Хочеш пограти у теніс чи боулінг, чи навчитися танцювати, чи що завгодно? Для цього є "Wi". Це така гра, в якій усе відбувається на екрані, але "живість" полягає у тому, що людина виконує реальні рухи, тримає ніби-то реальний пістолет, чи то кидає м"яча, тобто імітує кидок, або ж відбиває рокеткою м"ячик. Одяг можна замовити прямо під двері, їжу так само, навіть одружитися та жити статевим життям можна онлайн. Ось так, не виходячи з дому, ми залишаємося існувачами планети. Бугагашеньки, любі друзі! Хтось, мабуть, подумав, що я описала рай на землі - ще й у власній оселі...

  Вчені, які сприяють розвитку технологій наживаюьтся на отупінні й ожирінні населення. Інтернет став джерелом не лише інформації, але і заробітку грошей, причому здебільшого за рахунок реклами, порно, що в наш час мало чим відрізняється, та лохотронів. Сумно, що нас з руками і ногами запхали у мобілки, телефізори, інтернет.

  А ще гірше, що ми впевнені: це не так. Жоден алкоголік не визнає, що він алкоголік. Так само інтернет-залежні не визнають, що вони, як мухи, які потрапили в павутину. З нас висмоктали усю людськість, і "живемо" ми у цьому світі через дротики і харчуємося смайликами та дешевими компліментами, які ми просто Ctrl C + Ctrl V (що означає скопіювати, вставити).

  Ми поцікавились у людей різного віку, професій, життєвих поглядів, що вони думають щодо цього. Скажіть, будь-ласка, які переваги та недоліки має електронне спілкування?

 

Тетяна, 45 років, вчитель історії:
Я думаю, що це добра справа. Це дає можливість розширити коло знайомств, обмінюватися інформацією для навчання та роботи. Можна знайти людей, які допоможуть, дадуть пораду. Однокласники, старі знайомі поновлюють зв"язки, знаходячись у різних куточках землі. Смс-спілкування не таке зручне та дешеве, але надійніше, бо не залежить від місця знаходження та не потребує підключення інтернету. Раніше люди писали листи, які йшли тижнями, іноді так і не приходили. Тепер зв"язок надійніший - це позитив. Живого спілкування, звісно, нічим не заміниш, але електронне робить житття комфортнішим.

Андрій, 24 роки, системний адміністратор:
- Я вважаю, що немає ніяких недоліків в інтернет-спілкуванні.

Павло, 46 років, колишній журналіст:
- Як же це немає недоліків? Усі ці сайти "Однокласники", "В контакті"... там що хочеш можна робити.

Андрій:
- Що ви маєте на увазі? Хороші сайти!

Павло:
- Я маю на увазі, що ти можеш видавати себе за кого завгодно. Зав"язуючи знайомства, ти завжди опиняєшся у небезпеці: тебе можуть легко обманути, і ніхто не понесе за це відповідальності.

Тетяна:
- Ну, я тут згідна. Я про це і не подумала, оскільки не дуже обізнана у ПК, з інтернетом працюю рідко.

Андрій:
- Ну, а я не згідний. Все залежить від самої людини. Шукаєш прогод на свою голову, нових знайомств? Ось і нариваєшся не на тих людей і не на ті розмови. Особисто я реєструюся на подібних сайтах лише для того, щоб спілкуватися з друзями, однокласниками. Усі інші мене не цікавлять, тому їх і немає серед моїх друзів.

Тетяна:
- Але ж, ігноруючи нові знайомства, ти втрачаєш шанс отримати допомогу, пораду, нового друга.

Андрій:
- Мені вистачає реальних друзів! За милою і цікавою анкетою може ховатися хто-завгодно!

Інна, 19 років, студентка:

- Ось тут і мені є що сказати. Мушу зізнатися, що на кожному сайті знайомств підписана по-ріному. У контакті у мене є 3 анкети - 2 мої справжні, а одну я зробила для забави. Я зареєструвалася як хлопець. Анкета і фото повністю фальшиві. Тепер, чесно кажучи, страшно спілкуватися під справжнім аккаунтом. Постійно думаю, а раптом усі так роблять.

Андрій:
- А навіщо тобі фальшива анкета?

Інна:
- Гадаю, ніхто не зрозуміє мене. Я її створила, аби перевірити деяких людей і просто з цікавості: як це бути хлопцем, чіплятися до дівчат.

Андрій:
- І як тобі в голову прийшла така ідея?

Інна:
- Одного разу мені написав під фальшивим аккаунтом хлопець, який довго пропонував мені зустрічатись. Він почав, як усі, з компліментів, потім, знаючи мене, задавав цікаві питання. Коли розмова стала вже довірливою, він виманив у мене відповідь щодо себе справжнього на всі питання. Уже в кінці, чисто інтуїтивно, я здогадалася, що це може бути не справжня анкета. Я зайшла на його сторінку і побачила, що вона була щойно створена. І у самому кінці я перекрутила розмову так, як мені було потрібно, а потім він зізнався. Мабуть, здогадався, що я його "розкусила".

Павло:
- І нащо ж ти робиш те саме? Тобі ж було неприємно.

Інна:
- Важко відповісти нащо. Фальшивим аккаунтом я роблю те, чого не можу справжнім. Деяким намагаюся допомогти, підбадьорити, а декого присоромити чи вивести на чисту воду.

Андрій:
- Ось вам, Тетяно, і відповідь! Мені моїх знайомих цілком достатньо! Інно, я б хотів, аби ти видалила цю анкету!

Інна:
- За умови, якщо ти мене додаси в друзі і почнеш більше довіряти незнайомим людям!

Андрій:
- Домовилися!