Під час навчання в університеті
додому я приїжджала кожного тижня, але
цього часу (1 день) вистачало лише для посиденьках у родинному колі, і це мені
подобалось, адже так приємно побути хоча б трошки зі своїми рідними. До того
ж, після навчального тижня мені більше нічого і не хотілося. Але з початком
літа у мене з'явився багато вільного часу, щоб зустрітися з друзями та
родичами, які мені розповіли багато нового, до речі, це були приємні, навіть
несподівані новини. Справа в тому, що усі знають, які шанси, умови та пріоритети у селах нашої країни для самореалізації
молоді. Кожна дитина бажає чимось займатися: чи то спорт, чи танці, чи
щось інше, але, якщо цього нема, вона може вдаватися до якихось інших, часом
негативних, занять або дій.
Приблизно два роки тому наша молодь почала
активно займатися спортом. Це був волейбол. Створилася команда під керівництвом
молодого вчителя математики, який доклав чималих зусиль для того, щоб
зацікавити у цьому молодь. Спочатку було важко. Багато зневірилися в успіх молодої команди, вважали, що
це ні до чого не приведе. Але все сталося навпаки. З кожним днем во
...
Читати далі