Знаєте, іноді дивлюся на дії нашої влади, на її постійне
бажання щось загарбати чи занапастити. І постає думка: з чого така
ненависть до народу? Я розумію, ненавидіти можна мітингуючих, бунтуючих,
іноді тих, хто постійно народжує в громадському транспорті
довговиношені і такі болючі думки, отой народний чорний піар.
Але за що ненавидіти всіх? Український народ загалом???
Складається враження, що люди — основна причина депресії влади. Яка так
невчасно приходить і додає головного болю, який ниє та заважає. Адже
мозку, щоб боліти, потрібно бути увімкненим, а для них така ситуація
стресова. Хоча коли маєш купу бабла і йдеш купляти чергову автівку,
мозок в такій компанії буде зайвим.
Нещодавно була присутня на
мітингу на захист української мови. Їхала, щоправда, від політичної сили, проте партійний прапор до рук не взяла. Сказала: шукайте державний. І мені дали.
5 червня під стінами ВР був справжній час «ч». Проти прийняття
ганебного законопроекту Колесніченка-Ківалова приїхали протестуючі з усіх
областей. Щоправда, деякі з них стояли біля Верховної Ради та строго
охоронялися беркутівцями і отримали за це від 150 до 500 гривень, а
опозиційних близько не підпускали навіть до паркану.
Зате програма в останніх була кращою. Першим на сцену вийшов письменник
та публіцист Сергій Пантюк (до речі, нещодавно він у Чернівцях
презентував свою книгу «Війна і ми», яку я п
...
Читати далі