Вшановуючи пам'ять загиблих у Другій світовій війні, 8 травня чернівчани поклали вінки і квіти до пам’ятника полеглих у лавах Буковинського куреня. Біля монументу, відкритого ще у 1995 році, щорічно збираються ветерани та представники національних сил. Щоправда, п’ятнадцять років тому міська влада заборонила його встановлення, проте під впливом громадської думки відмінила власне рішення.

Цьогоріч ініціативу вшанувати пам’ять буковинців, які воювали в лавах ОУН-УПА, висунув Український народний дім. Його голова Володимир Старик звернувся із запрошенням до всіх політичних сил краю, представників влади, громадськості із закликом долучитись до акції.

Захід не мав політичного характеру, оскільки організовувався громадськістю, тож буковинці, які взяли в ньому участь, зібралися не під тиском рішень тих чи інших політиків, а справді за власним бажанням. Присутні тримали прапори «Нашої України», ВО «Свободи», КУНу, Блоку національних сил Буковини, а найбільше – національних прапорів. Ні мер міста Микола Федорук, ні новий губернатор області Михайло Папієв участі в акції не взяли. Натомість на ініціативу відгукнулися і приєдналися до вшанування пам’яті загиблих земляків окремі депутати міської та обласної ради, серед них – колишній губернатор краю, а нині Начальник обласного відділення Пенсійного фонду України Михайло Романів, який, за словами голови Українського народного дому Володимира Старика, щорічно з 2005 року підтримує акцію.

Пан Старик повідомляє:

- Такий захід Народний дім проводить чотири рази на рік. Збираємося 22 січня, вшановуючи загальноукраїнський День Злуки, 8 травня у день пам’яті полеглих земляків у ІІ світовій, 24 серпня – до Дня Незалежності та 3 листопада – у день Буковинського віче, яке проголосило приєднання Буковини до України. Вважаємо, що пам'ять про українців, загиблих на всіх фронтах, має об’єднувати Україну. Війна і пов’язані з нею втрати – спільне горе. Смерть не має політичного змісту. Це трагедія, єдина для всіх.

Після покладання вінків та квітів перед присутніми виступив хор Українського народного дому «Гомін Буковини». Акція пам’яті об’єднала людей різного віку – від ветеранів війни до молоді. З молодіжних сил її підтримали учасники місцевого «Пласту». А загалом участь взяли понад 200 чернівчан.

Нагадаємо: Буковинський курінь - напіввійськове формування ОУН, організоване у серпні 1941-го з українців Буковини. Засновником і керівником був полковник Петро Войновський. За чисельністю курінь перевищував усі інші Похідні групи ОУН, разом узяті. Наприкінці вересня 1941-го курінь прибув до Києва, тісно співпрацював з органами місцевого самоврядування, забезпечував діяльність українських установ, підприємств, культурних та політичних інститутів. Та наприкінці того ж року був розпущений німцями за націоналістичну діяльність, що йшла врозріз із політикою окупаційної німецької влади. Чимало членів куреня були заарештовані і розстріляні. У 1944-му його окремі частини були перекинуті на Західний фронт, де вони приєдналися до французьких партизанів, що вели бойові дії проти нацистів.

У той же час у "прямому ефірі" ТРК "Україна" міністр освіти Д.Табачник у дискусії з В.Кириленком обурився відкриттям (?!) у Чернівцях пам'ятника Буковинському куреню і зробив гучну заяву, що в Бабиному Яру звірства чинив саме цей курінь. Мабуть, пан історик не знайомий з останніми науковими розвідками у цьому плані, а як вчений, що активно цікавиться історією Другої світової війни, мав би знати, що у звірствах у Бабиному Яру брали участь перевертні у мундирах Червоної Армії із 118 поліцейського батальйону, який був сформований в 1942 р. в Києві з кадрових офіцеров і червоноармійців, які пройшли спецпідготовку у різних школах на території Німеччини, одягнули німецьку форму і прийняли військову присягу на вірність Гітлеру. У Києві цей батальйон знищував людей у Бабиному Яру, а в 1942 р. був відправлений у Білорусію і брав участь у каральних операціях у Хатині.

Більш докладно з проблемою можна ознайомитися за адресою: http://www.kby.kiev.ua/komitet/ru/history/art00044.html

Люба Василик