22:28 Ампутація по-українськи | |
| Події у Криму здригнули увесь світ. Кожна свідома країна переймається долею Криму та власне України. Як вплине від’єднання Кримського півострова від держави? Уявімо, що Україна – це людина, яка потрапила у аварію, наслідком якої є ампутація пальців на руці (у нашому випадку пальці – це Крим). Чи зможе прожити людина без пальців? Чи зможе Україна жити без Криму? Кому гірше? Конфлікт між Україною та Росією буквально знищує те, що ми називаємо Кримом. Кожного дня з’яються нові проблеми, котрі «вбивають» економіку півострова і починають розхитувати і без того хитку економічну ситуацію України. «Законне» від’єднання Криму від України вже завдало чимало негативних наслідків державі, і скільки ще завдасть – невідомо. Найбільш болючими з них виявились такі: 1. Російсько - український конфлікт підірвав довіру до міжнародних домовленостей. У 1994 в Будапешті Україна підписала відмову від ядерного арсеналу, на що Росія, США та Великобританія щиро зобов’язались «поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України», а також «утримуватись від загрози силою та її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності України». Але Росія показала, що зневажати домовленості можна, що мовчки підтримали й інші країни. 2. Довгоочікуваний літній сезон 2014 на кримських берегах – зірвано! Тут і Україна, і Крим позбулись великого прибутку, який кримські береги приносили щороку. Цьогоріч на Крим сподіватись не варто, адже мало туристів погодяться відпочивати на «півострові – безхатченкові». Не більш приємно буде виходити за морозивом в супроводі БТР та танків із думкою про те, що це може бути останнє морозиво у їх житті. 3. Втрата стратегічних підприємств, таких як ДАК «Титан» та ВАТ «Кримський содовий завод» означає перекриття шляхів для експорту українського зерна. Самому Криму теж несолодко. Варто згадати, що Крим має повну ресурсну залежність від України. Півострів позбавляється можливості отримувати питну воду, яка тече штучною річкою, котру колись зробила Україна. Труднощі виникають і з поставкою продуктів харчування, які теж надходять з України потягами. Фінансування та утримання поїздів для «російського» Криму є неприбутковим та не має жодного сенсу. Сюди ж входять енергія, газ та Інтернет. Зрозуміло, що рано чи пізно Україна перестане утримувати кримський півострів. Тоді відповідальність за Крим впаде на плечі Росії. На воєнні втручання Російська Федерація вже витратила більше мільярда, і чи зможе вона профінансувати всі потреби республіки надалі, враховуючи те, що в неї вже є з десяток депресивних регіонів у своєму володінні, невідомо. Вже вдруге РФ дозволяє собі змінювати кордони, та цього разу Європа і США, окрім словесного невдоволення, ввели численні санкції, які можуть добряче підірвати російську економіку. Та відомо багато країн, які нормально живуть із санкціями, наприклад, Іран, Куба, Венесуала, Північна Корея. Остання взагалі живе у повній ізоляції і вважається країною-ізгоєм, але, схоже, така «самотність» їх цілком влаштовує. Тому важко вгадати, як справиться Росія з економічними покараннями, та, очевидно, що їй буде непросто. Адже перші наслідки уже вдарили по нашому «сусіду». Найбільшого розголосу набуло виключення РФ із G8 та низки інших міжнародних організацій. Наймогутніші країни таким чином виказали невдоволення правлінням Путіна. Також почали падати курси акцій російських компаній. Так, наприклад, на біржі різко подешевшали акції «Газпром», «Сбєрбанк» тощо. До своєрідного страйку приєднались і платіжні системи. Visa і MasterCard вже почали блокувати операції по картах кількох російських банків. Щодо валюти, то російський рубль опинився в списку найбільш слабких валют. Також РФ було оголошено торгівельний бойкот. За даними finansy.ua, за 2 тижні об'єми продажу російських товарів в Україні впали на 40%. Не варто забувати, що РФ автоматично з анексією пообіцяв утримувати Крим, що є далеко недешевою справою. Лише на покращення інфраструктури Росія повинна витратити до 10 мільярдів долларів. Також викуп частини акцій українських банків у республіці може призвести до утворення в бюджеті РФ «дірки» розміром у 45 мільярдів. Прибуток, який приносить півострів, не покриває витрати на виплату зарплат чи соціальних допомог, а пенсії тепер повинен повністю виплачувати Пенсійний фонд Росії. Ще додаються до витрат федерації і десятки та сотні мільйонів на школи, медичні установи, дороги, ліки, утримання пансіонатів і санаторіїв, утримання Ради міністрів, на суди, прокуратури, міліцію тощо. Через амбіції Путіна економіка Росії вже має перші ознаки економічної кризи і успішно рухається в її напрямку. Інша сторона популярності Криму Кримська криза лише посилила увагу світової спільноти до подій в Україні. Тепер це вже протистояння міждержавного масштабу, і, варто зауважити, що одним з «держав-воїнів» є Росія. Будь-який міжнародний конфлікт за участі РФ вимагає найточнішого висвітлення, адже цей пацієнт і досі страждає від імперських комплексів. Світова преса підтримує Україну в кримському питанні і вважає за необхідне дати недвозначну відповідь Росії. Американське видання The Wall Street Journal наводить слова держсекретаря США Джона Керрі: «У XXI столітті просто не поводяться в стилі XIX століття, вдираючись в іншу країну під абсолютно сфабрикованим приводом». Журналісти зазначають, що «Керрі мимоволі сформулював різницю між нинішніми західними лідерами, які живуть у вигаданому світі міжнародних правил, і суворими мешканцями Кремля, які розуміють лише мову сили». Інше видання The New Republic прогнозує, що на Криму Росія не зупиниться. Вона піде далі – забере і Східну України, бо цього «вимагає географія»: «Якби ви були Росією, хіба не хотіли б ви використовувати наявні наземні шляхи? Хіба не було б простіше захопити території на північ і схід від Перекопу, раз ви вже доклали таких зусиль для їх великомасштабної дестабілізації?» Відома німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung зазначає: «Для багатьох на Заході є важким ударом, що Путін, як виявляється, не дотримується правил гри». Видання пише, що події в Криму – доказ програшу політики НАТО, бо Європа не зробила висновків з поведінки Росії в Грузії 2008 року. Лондонська газета Financial Times впевнено закликає до конкретних дії: «Путін своїми агресивними діями опустив завіси над понад 20-річною співпрацею із Заходом, і Європа не може тепер відповідати на це лише символічними санкціями». Ще одне британське видання The Guardian наводить думку актора Сема Дестора: « Можливо, замість того, щоб вводити санкції проти Росії, нам варто привітати новий ентузіазм президента Путіна до демократії! Та запитати, коли він планує провести аналогічний референдум в Чечні і дозволить чеченцям проголосити незалежність від Росії». Крим опинився в центрі світової уваги, бо він є реальним претендентом на роль стартового майданчика нової «холодної війни», а той ІІІ Світової. Хоча сьогодні ситуація більше нагадує гру в покер: у ЄС непогані карти, але він чомусь блефує, Росія це розуміє і піднімає ставки, США, ризикуючи, намагаються їх підтримати, але блеф ЄС і власний дім їх стримують. А поки країни грають, Україна лежить на операційному столі, очікуючи на свій вирок. Статтю готували Олександра АГЄЄВА, Олена ЯРЕМЧУК, Тетяна ВЕРЕЩИНСЬКА, Інна ЛОЗІНА, Марія РАДІОНОВА | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |