 Усім бажаючим роздали бокали шампанського…Так починалася святкова частина дня народження «Літературних вівторків». Вступне слово, по праву належало О.Хабичу, власнику закладу. Цитую: «25 травня – знаменний день у житті «Literature Cafe». Коли ми відкривали книгарню у 2002 році нам ніхто не вірив, що тут буде «літкафе». Але ми є! Коли ми у 2009 почали проводити «літературні вівторки», в наших намірах знову сумнівалися, але «вівторкам» вже рік!»
Може випадково, а може якраз вчасно до Чернівців приїхала поетеса зі Львова, яку довго чекали чернівчани – Маріанна Кіяновська. Як і годиться львів’янка привітала всіх присутніх і зауважила, що в Чернівцях побачила повагу до письменника, чим приємно вражена. Читала гостя свої поезії, поеми, відповідала на гострі запитання та привідкрила завісу над таємничим рукописом. Очевидно дух свята дещо роззброїв поетесу і вона розповіла про майбутню збірку «Вірші не для друку». Особливість збірки полягає в тому, що всі вірші авторка пише від руки і з пам’яті. «Двох однакових збірок просто не може бути. Переписуючи їх, я постійно додаю щось нове, щось викидаю». Таких авторських примірників буде лише сто і презентуватимуться вони на Львівському книжковому форумі. Наприкінці вдячні буковинці подякували гучними оплесками Маріанні Кіяновській за чудові вірші і організаторам за свято. Тепер сумніватися у починаннях «літкафе» просто не можли
...
Читати далі
|
Степан закоханий у гуцульський побут, містику та фільми Еміра Кустуріци. Навіть книгу про видатного режисера написав – «Карпатський звіринець Паміра К». Сьогоднішній наш гість – львівський тележурналіст і письменник Степан ГРИЦЮК 
«Андрухович не читав мій роман…» – Чому саме Кустуріца? – У моєму житті був такий період, коли я часто переглядав фільми Еміра Кустуріци – «Чорна кицька, білий кіт», «Андеграунд», «Життя циган». Мене дуже «запер» стиль цього режисера: поєднання сумного та веселого, сатира, що межує з цинізмом. Ще подобалося те, що всі фільми, які він створює, – про циганів. Я задумався: чому б це Кустуріца не міг би приїхати до Карпат і зняти фільм про гуцулів? Тоді в мене зародилась така сюжетна лінія: Кустуріца приїжджає в Україну, щоби зняти тут фільм. – Усі герої, які фігурують у «Карпатському звіринці … », – вигадані, чи вони насправді існують? – Головні герої не вигадані: це відомий сербський режисер Кустуріца та житель села Драгасимова Мішко Вишньовський. Драгосимів – моє рідне село. А ось такі герої, як Людина-пес, мольфар Хрущ, – звичайно, міфічні істоти. – Коли виникла ідея написати книжку? – Майже 6 років тому. Раніше я писав коротенькі новели, оповідання, які потім десь губилися: по п’яні дарувалися друзям у гурт
...
Читати далі
|
Кам’янець-подільський гурт «Пропала грамота» не досягає успіхів чужими стараннями. Щоби записати свій дебютний альбом «Цейво», учасники команди, скажімо, були змушені покинути Батьківщину та фізичною працею заробляти за кордоном. Про свої погляди на розвиток української музики, а також про свою творчість розповів лідер «Пропалої грамоти» Павло НЕЧИТАЙЛО.  – Якби гурт «Пропала грамота» позиціонував себе як машина, то яким автом ви були б?
– Комбайном. Ті, хто бачив, як комбайн працює в полі, помітив, що ця машина іде «стіною» і в неї дуже швидко крутяться леза. Комбайн, перемолочуючи пшеницю, створює особливий настроевий звук на найнижчих басових нотах – грув.. . – Олег Скрипка визначає вашу творчість як «карпатський ф’южн» (сплав). Ви згідні з цим? – Так, він має рацію. Якщо підійти до цього теоретично, то у наших піснях є суміш босанови, важких рокових речей, а також фольку. – Як би, на вашу думку, мав би реагувати сьогодні опришок Олекса Довбуш на композицію його імені? – Тішимо себе сподіваннями, що наш гурт сподобався би Довбушеві. Адже пісня з його ім’ям – це швидкий і «скажений» гуцульський танець, зіграний нестандартно.
Коли ж брати до уваги історичні мірки, то ментальність людей ХVIII ст. дуже відрізнялась від сьогоденної. Тож важко спрогнозувати, що сподобалося б Олексі Довб
...
Читати далі
|
Батька Ані Лорак були вигнали з університету  Батько співачки Ані Лорак 63-річний Мирослав Куєк живе в місті Кіцмань на Буковині. 38 років працює журналістом місцевої районки. Про себе говорить: ”Борюся з місцевими бюрократами”. — У місті його всі знають як просту людину, — розповідає кіцманчанка 30-річна Юлія. — Одягається без понтів. До Чернівців добирається, як усі, маршруткою. Улітку часто бачу його з другою дружиною. Гуляють, він тримає її за руку. Певно, дуже любить. Часто сидять у кафе, їдять морозиво. Із Мирославом Куєком зустрічаємося в суботу в редакції газети ”Вільне життя”. Це у приміщенні райдержадміністрації. У кабінеті висить старенький плакат Ані Лорак. Мирослав Іванович вимикає робочий телефон. Мобільний кладе на стіл. — Що у вас там у Києві? — запитує. — Янукович став президентом? Я за дочку свою радий, шо виступала за Юльку. Мені було би дуже неприємно, якби вона тягла за москалів. Із матір’ю Кароліни, Жанною Линьковою, 62 роки, розлучився, коли доньці було 2. Дівчинку та її на два роки старшого брата Ігоря віддали до чернівецького будинку-інтернату N4. Жанна Василівна розповідала, що коли завагітніла Кароліною, не відчувала підтримки чоловіка. — Він міг мене образити, іноді руку піднімав. Я не витримала, переїхала до батьків. Навіть у роддом не прийшов, коли Кароліночка народилася. <
...
Читати далі
|
 Про те, що Буковина не лише багатонаціональний край, але й цікавий для туристів регіон, знають напевно чимало бажаючих відпочити. Особливо актуальним пошук відпочинку в рідних тенетах стає в умовах фінансових та економічних криз.
Адже звичайній людині важко зібрати кошти для вік-енду в Європі, чи навіть на дорогих кримських курортах. Чим же може зацікавити нашого і не тільки туриста Буковина та в якому стані туристичні маршрути, журналісти дізнавалися в рамках виїзного прес-туру «Новими садибами Буковини».
Слід зауважити, що чималий вклад у розвиток зеленого туризму на Буковині робить Німецьке Товариство Технічного Співробітництва (GTZ), яке здійснює фінансові інвестиції в рамках угод із українським урядом. Однією із проблем буковинського туризму та його розвитку є сама позиція місцевих господарів садиб та ініціаторів відпочинку на Буковині, вважають експерти. Ментальність наших громадян, на жаль, перебуває на примітивному рівні, а вислів «моя хата скраю, я нічого не знаю» досить актуальний. Отож туристи, які багато чули про красу буковинських Карпат можуть швидко розчаруватися в можливості тут відпочити. Тому що прийшовши одного разу до власника садиби, в якого на той момент не було вільних місць, інформації він не отримає навіть на прохання, майже ніколи не дадуть телефона конкурента.
...
Читати далі
|
 Все ближче початок нової вступної кампанії до вузів. Вона дещо відрізнятиметься від минулорічної. Марно вказувати на те, що «коней на переправі не міняють», бо так сталося, що з приходом нової влади взялися і за освітню галузь. Новий міністр освіти змінив правила гри за кілька місяців до початку вступної кампанії і цим самим викликав хвилю збурення та громадського обговорення нововведень.
З ініціативи Чернівецької обласної громадської організації «Комітет виборців» та представництва Громадянської мережі «Опора» в рамках громадського проекту «За збереження антикорупційної реформи в освіті» відбувся «круглий стіл» на тему: «Чесний вступ до ВНЗ-2010». Його учасники дискутували та обговорювали новинки, висловлювали свою точку зору до нових змін. Йшлося, зокрема, про: – збереження ЗНО, як єдиної прозорої системи перевірки знань та її подальше вдосконалення; – проблеми запобігання корупції у вузах у зв’язку із введенням середнього балу атестата, як рівноцінної частини до сертифікатів ЗНО; – проблеми проведення ЗНО мовами нацменшин та відмова від обов’язкового мінімуму в 124 бали для непрофільних предметів.
Міністерство дозволило національним меншинам здавати тестування рідними мовами, – зазначила представник «Опори» Олеся
...
Читати далі
|
 Відтепер радіо Буковина чує весь світ! Ми розпочали мовлення в інтернеті на власному сайті: www.radiobuk.cv.ua Ви можете слухати прямі ефіри та записи передач, переглянути новини, ознайомитись із анонсами програм, висловити власну думку на форумі та в коментарях, дізнатись більше про історію радіо Буковина та наш колектив. Слухайте Радіо Буковина в режимі онлайн на нашому сайті: www.radiobuk.cv.ua
РСТ Буковина • радіостанція "Буковина" o 68 FМ, 837 АМ
o 4,33 метра o Новодністровськ 106,6
o Путила 107,0 FМ
Ми в ефірі: з 8:00 до 22:00
Радіоточка • І програма проводового радіо (радіоточка)
включення: 6.10, 8.10, 15.45, 18.10, 18.50, 20.00
Чернівецьке обласне державне радіо (ЧОДТРК) Новини, культурні, науково-публіцистичні, молодіжні та ін. проекти Лариса РЕПКА, Роман МАРЕНІН
|
 Відвідала Оксана Забужко Чернівці 24 квітня, переслідуючи дві мети. Перша – подивитися інсценізацію свого оповідання «Калинова сопілка», друга – презентувати власний поетичний диск. У Чернівецькому обласному музично-драматичному театрі, починаючи з 16 години, відповідала на часом провокативні запитання про творчість, комерцію та свої світоглядні орієнтири.
- Пані Оксано, Ви багато подорожуєте, брали участь у різних зарубіжних проектах. Чи не хотілося вам залишитися в якомусь комфортному європейському містечку?
- Направду ні. Я живу в Україні й не збираюся кудись виїжджати. Чому я повинна поступатися комусь своєю рідною землею?
- На українському ринку панує мода на коротенькі романи і відносно недавно вийшла ваша нова книжка «Музей покинутих секретів» на 800 сторінок. Її читають?
- Напевне читають, якщо перший наклад розкупили і вже другий допродується. А щодо моди на куценькі романи, то це парадоксальне явище певною мірою. Такі твори я відношу до когорти масової літератури. А парадокс полягає в тому, що нішу масової літератури в Україні міцно зайняла російська література.
- Щодо «Музею покинутих секретів», як довго ви її писали?
- Дуже довго. Але біда полягає не у відсутності бажання
...
Читати далі
|
«Україна... Треба народитися українцем чи українкою, щоб відчувати свою приналежність до України...» Так вважає гість нашого сайту - член Української національно-культурної автономії (УНКА) з Новосибірська кандидат медичний наук та публіцист Генріх Стеценко. Він відгукнувся на оприлюднені нашими студентами матеріали з приводу Дня вишиванки і поділився своїми роздумами та спогадами про вишиту українську сорочку.
Вишивані сорочки як святковий одяг зі своєрідним орнаментом – одна з особливостей національної ідентичності, а не українського буржуазного націоналізму, якого так боялася комуністична влада і боїться до цього часу. І якщо Президент Ющенко одягнув на українські свята вишивану сорочку і одягла уся його родина, то це те, що відрізняє його від інших президентів. Чомусь ні Януковича, ні Симоненка, ні Мороза ніхто не бачив у вишиванці, або дуже рідко. А чому? Бояться націоналізму? А от батько Ющенка, з його слів, носив вишиванку у радянські часи і не боявся, що назвуть націоналістом. Хоч, може, і називали.
Чи бачили ви колись, щоб Тарас Шевченко намалював себе у вишиванці? Скажете – ні. Якщо добре придивитися, то на одному з портретів останніх років життя (1859) ніби можна розгледіти вишиванку під кожухом. Недарма згадує мешканець Оренбурга, що солдат Шевченко ходив по місту в шинелі, накинутій на білу сорочку, вишиту спереду і на рукавах.
...
Читати далі
|
 Уже втретє за підтримки народного артиста України, сина сторожинецької землі Мар’яна Гаденка, заслуженого діяча культури та мистецтв, композитора із Прикарпаття Степана Галябарди та районної влади в Сторожинці відбувся фестиваль «Пісенне джерело».
– Ми дуже раді приймати учасників та гостей, – розповіла головний спеціаліст відділу культури та туризму Сторожинецької районної адміністрації Аліна Побіжан. – На третій міжнародний фестиваль дитячої української пісні «Пісенне джерело» приїхали юні таланти із 14 областей нашої держави. Ініціатива дійства, зрозуміло, належить народному артисту України Мар’яну Гаденку. Разом із Лілією Сандулесою, Олександром Василенком, Фемі Мустафаєвим він входить до складу журі. Для сторожинчан це велике свято, адже всі разом із дітками йдуть послухати гарну музику та спів юних конкурсантів, а також їх наставників – професійних артистів. Відкриття фестивалю відбулося на центральному майдані районного центру.
Сторожинчани зустрічали гостей запашним короваєм, а народні артисти привезли із собою з Києва «царську паску», яку одразу ж поділили та пригостили всіх бажаючих. Після офіційної частини розпочалося те, чого так очікували місцеві жителі, гості та учасники – початок конкурсного відбору. Журі уважно прослуховувало кожного учасника та вист
...
Читати далі
|
|