18:59 В переддень пам'яті | |
 Це день – пам'ять про усіх, хто загинув в «гарячих точках» і в мирний час, виконуючи професійний обов’язок надавати чесну і оперативну інформацію. Українські журналісти вимагають оприлюднити на веб-сайті Генпрокуратури інформацію стосовно того, хто з журналістів став жертвами злочинів за роки незалежності України, скільки журналістів були позбавлені життя внаслідок злочинів і скільки таких злочинів розкрили. Ці дані досі під питанням. Справа в тому, що розслідування обставин загибелі багатьох представників ЗМІ велися так, щоб не можна було встановити зв’язок з їх професійною діяльністю. Голова НСЖУ Ігор Лубченко зазначив: "Нам відомі факти, коли вбивство журналіста видається за побутовий злочин, який не пов'язаний з професійною діяльністю, хоча в багатьох випадках є свідчення, що в загиблих зникали чи матеріали, підготовлені до друку, чи документи власне журналістського розслідування та інші очевидні факти, що загибель журналіста пов’язана з його професійною діяльністю". Досі професія журналіста залишається найбільш небезпечною, а страхові компанії навіть відмовляються страхувати життя журналістів, які працюють в гарячих точках та ведуть кримінальну хроніку. За останнє десятиліття у світі загинуло 630 працівників друкованих і аудіовізуальних ЗМІ багатьох країн - переважно у “гарячих точках” та від рук найманих убивць. В України за час незалежності маємо 63 такі випадки. Мабуть, ніхто досі не знає точної кількості загиблих. Тому на часі видання книги про репресій проти редакторів газет та спогади про журналістів, які віддали життя за правду, зберігши вірність високій професії журналіста. Цими днями уже традиційно на майдані Незалежності у Києві і в інших містах будуть проведені акції пам’яті – без політичного піару, партійної та організаційної символіки і гасел на підтримку тієї чи іншої політичної сили. Та високі стандарти журналістики, за які наші колеги заплатили життям, виявились знехтуваними та розтоптаними не лише політиками, а й самими журналістами, які працюють на замовлення. Не є невідворотною і здобута ціною життя чесних журналістів свобода слова. Пам’ятаймо, що з вини самих журналістів суспільство може повернутися до тоталітарних тенденцій. Найбільшими загрозами свободі слова є тиск грошей, продажність, байдужість та відсутність власної позиції працівників пера. І якщо сьогодні журналісти й надалі продаватимуться за 30 срібняків, завтра можуть настати часи, коли їх знову почнуть вбивати та кидати за ґрати за підробними звинуваченнями. З 5 червня 2010 року в Інтернеті відкриється онлайн-меморіал загиблих журналістів. Будь-який користувач зможе дізнатися, ким були ці журналісти, де працювали і як загинули. Тут будуть збережені імена 2.074 співробітників ЗМІ, які загинули за період після 1944 року. Унікальна база даних включатиме біографії, місця і дати загибелі кожного журналіста, історичний контекст і інші подробиці. Меморіал стане загальнодоступним за адресами: www.thejournalistsmemorial.org, www.dohacentre.org, www.rsf.org та www.prixbayeux.org. Ці сайти будуть корисні тим, хто вивчає журналістику і працює у ЗМІ: 1. amnesty.org.uk/journs - сайт, присвячений кампанії за визволення ув'язнених в усьому світі журналістів 2. www.cpj.com - розташований у США Комітет захисту журналістів, який веде кампанію від імені переслідуваних/вбитих журналістів у всьому світі 3. www.pressgazette.co.uk - сайт профільного журналу, який містить важливі новини і коментарі 4. www.cjr.org - видання "Колумбія джоналізм ревю" 5. www.altpress.org - сайт Альтернативного центру преси
Доц. каф. журналістики Василик Л.Є.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |