Слід звернути увагу на наступні проблеми, які може зазначити і пересічний громадянин країни: фінансово - матеріальний аспект, адміністративний аспект, особистісний аспект. Що мається на увазі? Під фінансово-матеріальним аспектом – недостатність коштів і ресурсної бази для реалізації досліджень і подальшої реалізації напрацювань науковців. Результатом є пошук можливостей із-зовні для фінансування досліджень і як наслідок – робота на підвищення наукового потенціалу країни, резиденти якої інвестували кошти в розробки. Слід зазначити, що даний процес вже став тенденцією для сучасної наукової України. Звичайно, слід відокремити випадки рівноправного міжнародного співробітництва, проте слід наголосити, що для членства у відомих наукових організаціях також потрібні кошти, на що звертається мало уваги з боку сучасних адміністративних структур країни. Фактично, членство у світових чи міжнародний наукових організаціях є первинним елементом забезпечення мінімального наукового потенціалу. На жаль, у більшості випадків цей потенціал зосереджується на вивченні перекладених з російської мови, чи в кращому випадку – з іноземної мови, псевдонаукових джерел. Таким чином, фінансова і інтелектуальна залежність пов’язані діалектичним зв’язком.
Адміністративний і особистісний аспект – фактично, протилежні і одночасно дуже близькі елементи системи. Так, скажімо, при бажанні особистості з високим потенціалом можливо реалізувати навіть найскладніший проект, що вимагає чимало ресурсів. Однак, при значній чисельності адміністрації і одночасно слабкій мотивації - результат буде як максимум середнім. Згадати навіть формат реалізації терористичних актів – велика розосередженість, вмілість і мотивація організаторів спричиняє паніку і неможливість якісних дій адміністративних структур навіть із значними фінансовими ресурсами. Суть даного прикладу полягає не в потребі реалізації панічних настроїв, а в дослідженні якісної управлінської складової, що є інновацією у світі управління. Так, використання мережевих структур різного формату і об’єму дає можливість поєднати сильних і досвідчених індивідів, які знають, як і що можна зробити для вирішення тієї чи іншої проблеми, проте потребують напарників - партнерів мережевої структури. Таким чином, інноваційне поєднання особистісного і колективного, індивідуального і загального – можливе при значній мотивації і взаємопідтримці нових партнерів.
Слід відмітити, що мотивація є ключовим елементом в індивідуальному механізмі дії. На жаль, для підвищення мотивації молодого науковця в Україні лишилось лише одне – ти сам і такі ж, як ти. Суспільні стереотипи щодо молодих вчених і вчених взагалі іноді зупиняють і створюють первинний моральний пресинг для того, хто вперше вирішив стати на шлях наукової роботи. Вважаю, що даний момент має як мінімум два суттєвих моменти, на які слід звернути увагу. По – перше, у багатьох випадках вчені дійсно виділяються серед представників інших професій. Іноді це пов’язано із абсолютною заглибленістю в науковий процес, великими інформаційними потоками, потребою генерації нових ідей тощо. По-друге, що прояви інтенсивної розумової діяльності схожі у багатьох людей, проте не всі можуть зрозуміти, що вони мають такі самі психофізіологічні особливості, проте не мали можливості, а скоріш за все – бажання реалізувати якісно свій розумовий потенціал в сфері наукових досліджень.
Таким чином, питання не в тому, яким чином проходить процес особистої реалізації дослідника, а як це застереотипізовано в суспільстві. Цікавим прикладом є персонаж L із фільму „Death Note”. Персонаж відзначався високими інтелектуальним здібностями і режисери змогли якісно обіграти даний образ. В результаті як в мережі Інтернет, так і в реальному житті даний персонаж став прикладом і кумиром тисяч людей. Фактично, мотивація і створений в суспільстві образ є дуже пов’язаними. Якісне управління образами і створення іміджу як персони, так і професії в сучасному суспільстві є невід’ємною складовою щоденної діяльності для досягнення успіху.
Результатом незначних фінансових асигнувань в наукові дослідження, невмілих дій адміністративних структур, погіршення іміджу вченого є незначна кількість молодих осіб, які бажають займатися науковою діяльністю. Даний факт є надзвичайно негативним, оскільки результати відсутності молодої зміни призводять до деградації досліджень на всіх рівнях. Фактично, без професійних науковців країна приречена на повільну смерть і розумову деградацію.
При співставленні всіх описаних позицій слід відмітити, що існує потреба у новому індивідуально-мережовому механізмі молодих науковців; розробці і якісній реалізації іміджу молодого вченого; створенні власних унікальних наукових проектів; пошуку партнерів на національному і міжнародному рівнях, постійному пошуку і розробці власного механізму залучення коштів, наприклад, самофінансування в результаті виконання наукових досліджень.
В перспективі дана мережа може стати передовим центром управління науковою діяльністю країни. Однак, слід відмітити, що слово „центр” не означає традиційний принцип управління. Мається на увазі первинну ініціативу, що забезпечує реалізацію планів усієї мережі. Мережа має мати структуру і яскраву символіку, що визначить яскравий ряд асоціацій при знайомстві з даною мережею. Приклад символу мережі чи її складового елементу наведено на рис.1.
Так, цікавою асоціацією, що поєднує в собі і діяльнісний, і іміджевий аспекти є, наприклад, інноваційність. В назвах структур мережі можна використати дане слово і відповідні елементи візуалізації. Безумовно, структура має забезпечити ефективну діяльність мережі в цілому. Кожна складова мережі можне входити одночасно до декількох забезпечуючи структур, але лише в тій кількості і якості, яка забезпечує ефективність діяльності.
Тому, важливо створювати відповідні мережі, оскільки саме вони сприятимуть розвитку української науки на майбутнє.