По-перше, журналістика – це професія, і як в будь-якій професії у неї є свої особливості, правила і секрети майстерності. Тому вчений повинен довіряти журналістові і бачити в нім рівного собі співбесідника. Існують цілі посібники для вчених, які дозволяють ознайомитися з нехитрими правилами спілкування з журналістами і знати деякі їх секрети.
1. Чому журналісти завжди квапляться?
Як правило, журналістові треба здавати матеріал в певний термін, і найчастіше термін цей вимірюється ліченими годинами. Якщо вам подзвонив журналіст, щоб узяти коментар про подію, що горить, це означає, що відповідь йому потрібна зараз, в крайньому випадку, через декілька годин, тому що до кінця робочого дня він повинен здати статтю.
Рада: передзвонюйте журналістові негайно.
2. Чому журналісти просять пояснити їм проблему простіше?
Тому що журналісти не в курсі ваших досліджень, вони не володіють вашою термінологією. Не треба вимагати від них неможливого. Наукові дослідження зараз дуже складні, вони вирушають все далі і далі від звичайного світу, для їх опису винайшли спеціальну мову, незрозумілу широкій публіці. Навіть ваші колеги часто не розуміють, про що це ви ведете мова.
Рада: говорите з журналістом простіше. Розповідайте на рівні обивателя без наукових термінів і складних зворотів.
3. Чому ... Читати далі

   "Зрозумійте, немає якоїсь окремої наукової журналістики, так само як немає балетної журналістики або страхової журналістики", – говорять журналісти. "Журналіст повинен вміти писати на будь-яку тему однаково добре". Існує безліч видань і програм, де журналіст освітлює відразу декілька тем, серед яких і наука, у нього немає часу вивчати наукові монографії, вести довгі бесіди з академіками. Проте сьогодні він розповідає про надпровідність, а завтра про магніторезонансну томографію. Значить, щось про науку і вчених він знати все-таки повинен?
   Але щоб правильно відображати результати наукових досліджень в ЗМІ, журналіст повинен знати про них трохи більше тих, для кого він пише статтю, тобто займатися самоосвітою, причому безперервно, інакше за наукою не встигнути. Читати науково-популярну літературу, особливо про гострі проблеми науки: генетика, біоінженерія, космос та ін. Це дає володіння темою і термінологією. Корисно час від часу поринути в атмосферу дослідницької лабораторії, потримати в руках гіроскоп, залізти в барокамеру, подзвеніти пробірками, погладити морського їжака, подивитися в мікроскоп на амебу.
   Ось що ще кожен журналіст повинен знати про науку, окрім її неймовірної складності. Бойс Ренсбергер (Boyce Rensberger), директор програми для наукових журналістів при Массачусетському технологічному інституті ( ... Читати далі

  Закликаємо колег працювати по совісті

Шановні колеги!

   У зв’язку з подіями останніх днів, під час яких влада продемонструвала своє вороже ставлення до громадянського суспільства та до журналістів зокрема, Національна спілка журналістів України закликає всіх колег проявити максимальну згуртованість і солідарність. Ми висловлюємо глибоке обурення численними фактами насилля та агресії проти працівників ЗМІ та представників громадськості. Список постраждалих під час сутичок журналістів постійно оновлюється, і більшість із них зазнали тілесних ушкоджень від рук правоохоронців. Ці прецеденти яскраво демонструють, що свобода слова цій владі непотрібна.

   У цей визначальний для країни час ... Читати далі