Якщо до «екватора» студенти здебільшого насолоджуються життям, намагаючись не перевантажувати себе, то старшокурсники думають глобальніше. Причиною цьому – плани на майбутнє, яке розпочнеться одразу після закінчення університету, або ж розпочалось уже, ще під час навчання. Мова, зрозуміло, іде про роботу. Декому її доводиться шукати, а дехто робить це за бажанням – задля кар’єрного росту.
Христина вже другий рік працює в одній з районних газет нашої області і паралельно навчається в університеті. Цьогоріч вона тільки випускниця, проте проблеми з працевлаштуванням уже вирішила. «Я завжди хотіла бути журналісткою, хоч і навчалась на румунській філології, – каже дівчина. – А тут такий випадок – запропонували роботу в газеті. Ось я і вирішила перетворити мрію в реальність!»
Здійснити своє бажання Христині вдалося шляхом переведення на індивідуальний графік навчання. Він, як правило, передбачає, вільне відвідування занять в університеті. Зате обов’язковим мусить бути виконання поставлених викладачами вимог.
«За індивідуальним планом можуть навчатися студенти 4-5 курсів, що вчаться відмінно або добре, і влаштовуються на роботу за фахом», – розповідає декан філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича Борис Бунчук.
В такий спосіб, як часто говорять студенти, можна вбити відразу двох зайців одним пострілом – і диплом отримати, і кар’єру будувати, не переводячись на заочну форму навчання. Тим більше обмежень щодо кількості студентів-індивідуальників немає. Добрий рівень знань в університеті і відношення з місця роботи – ось і все, за словами Бориса Бунчука, що потрібно для процесу переведення на індивідуальний графік. Далі ж варто розраховувати уже на свої сили і можливості, щоб ні в університеті, ні на роботі не відставати.
Ще один варіант «розрахуватись» з вузом і податись на пошуки роботи – закінчити лише чотири курси і отримати диплом бакалавра. Та чи готові роботодавці прийняти до себе працівника з таким дипломом? Адже бакалавра в Україні поки-що не визнають.
Заступник директора одного з чернівецьких супермаркетів Світлана Гриф каже, що диплом при працевлаштуванні звісно роль грає, і не малу: «Звичайно, все залежить від посади. Але випадки бувають різними. Наприклад, останнім, кого ми взяли на роботу був вантажник, але «дипломований» – хлопець закінчив факультет іноземних мов».
Про диплом бакалавра наразі мову не ведуть, принаймні роботодавці. В університеті про це також конкретно сказати не можуть нічого. Єдине, що обговорюють – Наказ Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні. На чому й наголошують – це лише ідея, а не вказівка.
«Зараз ми просто розглядаємо нову концепцію щодо магістратури. Коли буде уже наказ з Міністерства, можна буде говорити про рівень бакалавра і магістра», – пояснює перший проректор ЧНУ імені Юрія Федьковича Роман Петришин.
Дана концепція, за його словами, передбачає визнання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та трьох видів магістратури: дослідницької, професійної та кар’єрної. Для кожної з них пропонується окрема програма і різний термін навчання.
Чи вдасться зреалізувати запропоновані ідеї і скільки часу для цього потрібно, поки-що невідомо. Усе залежить від рішення у Міністерстві, – каже Роман Петришин.
У будь-якому випадку вчитися все ж доведеться! Тільки ось більше чи менше – дізнаємось незабаром.