15:21 Духовність | |
 21 вересня в Академічному Палаці відбулася лекція про духовність з митрополитом Київським і всієї України, професором Духовної Академії,деканом теологічного факультету і ректором КІН, завкафедри релігіоведення СЕГІ Вєряскіним Віктором Олексієвичем. Сьогодні модно говорити про те, що не вистачає духовності. Але щоб про це казати, потрібно знати саме визначення даного слова. Більшість людей вважає, що духовність пов'язана з інтелектуальністю, ментальністю та сентиментальністю. Деякі дотримуються думки релігійності та церковності. Однак якщо ці речі здатні змінюватися, то духовність є поняттям постійним. Духовність - це цілісність і органічність, коли дух, душа і тіло поєднуються в одне ціле. Апостол Павло казав: "Щодня людина тліє тілом, але оновлюється її душа". Святі кажуть, що духовність - це енергійність в значенні проникнення
божественною енергією. Щодо цього Віктор Олексійович розказав одну
історію про купця, який
прийшов до святого Серафима. Він був добре забезпечний, жив у розкішному
будинку, небідно вдягався, однак зовсім не був щасливим. Святий порадив
йому продовжувати стяжіння, але не грошей, а духовної енергії. Купцю ідея
сподобалась, але він не знав, як дізнатися, скільки духовної енергії
накопичилося і яку вигоду він отримає від неї. Сам професор вважає, що у це поняття поєднуються і найкращі інтелектуальні якості, і очищені від агресії ментальність із сентиментальністю, і релігійність з великої літери, і церковність в гармонії з суспільством, і цілісність, і органічність. Лекція почалася з досить актуальної теми, але наступна виявилася не менш цікавою: "Джерела пізнання або звідки ми можемо дізнатися про існування Бога". Перше джерело пізнання-природа. Бо саме в природі все ідеально, збалансовано. Друге джерело-наші почуття. Дехто вважає, що голос совісті всередині людини є голосом Бога. Часто чуємо, як люди кажуть, що совість чиста, бо вони нею не користуються. А психологи стверджують: якщо у людини немає стидливості і співчуття, то у людей немає моралі. Наступне - думки, логіка і розум. У нас є багато традицій, проте ми не завжди знаємо, звідки вони беруться. А це цікаво. Четверте джерело - текст Біблії. Запитаєте, чому аж на четвертому? тому, що не всі люди мають Біблію, не всі, хто мають її, читають. І там записано не все, що дав нам Господь. "Біблія - це одна із форм божественного одкровення", - зазначає Вєряскін. Адже букви, як слова, можуть вбивати, а дух животворить. Тому Біблію потрібно розуміти духовно. Ще одне джерело - історія. Бо яка наука, як не ця, надасть нам трактування подій та факти. Історія також є і критерієм істинності духовності. Останнє джерело - практика святих. Християнин повинен бути віруючим, а не легковірним. Часто людей, які вже обрали свій життєвий шлях, турбує питання про правильність цього рішення. Чи там я, чи на цьому місці, чи є дане моїм призначенням. Але відповісти на це питання може тільки сама людина за допомогою своєї логіки та серця, бо воно є органом пізнання. Лекція була цікавою різним віковим категоріям, адже в залі були присутні як студенти, так і викладачі. Віктор Олексійович дуже добре знає і відчуває сучасне життя і може допомогти знайти вирішення будь-якої проблеми. студентка 108 групи Яшан Вікторія | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
