У плеяді видатних біологів XVIII ст. зірки першої величини – Жорж-Луї Бюффон (1707 – 1788) і Карл Лінней (1707 – 1778). У своїй творчості вони втілили різні дослідницькі традиції, які для них були різними життєвими орієнтирами. Бюффон в 36-томній “Природній історії” одним з перших у розгорнутій формі викладав концепцію трансформізму, тобто систему поглядів про змінності та перетворення форм рослин і тварин під впливом природних причин.
К. Лінней своєю штучною класифікацією підсумував тривалий історичний період нагромадження біологічних знань (він описав понад 10 тис. видів рослин і понад 4 тис. видів тварин). Разом з тим, К. Линней усвідомлював обмеженість завдання створення штучної системи і її можливості. На його думку, природна система є ідеальною, до якої повинна прагнути ботаніка й зоологія. Під «природною» системою він розумів досконале пізнання людиною суті живого. Історична заслуга К. Линнея в тім, що він через створення штучної системи підвів біологічне пізнання до необхідності розгляду матеріалу з позицій глибинних, загальних теоретичних принципів, поставив завдання науково-теоретичної раціоналізації.
В XVIII ст. ідеї природної класифікації розвивалися Б. Жюсье ( 1699–1777), що розсадив рослини у відповідності зі своїми поданнями про їхнє споріднення в ботанічному саду. Перші природні системи не опиралися на подання про історичний розвиток організмів, а припускали лише деяку “спорідненість”. Але сама постановка питання про “природну спорідненість” штов ... Читати далі