23:00 Еволюційна біологія 18-19 ст. | |
| У плеяді видатних біологів XVIII ст. зірки першої величини – Жорж-Луї Бюффон (1707 – 1788) і Карл Лінней (1707 – 1778). У своїй творчості вони втілили різні дослідницькі традиції, які для них були різними життєвими орієнтирами. Бюффон в 36-томній “Природній історії” одним з перших у розгорнутій формі викладав концепцію трансформізму, тобто систему поглядів про змінності та перетворення форм рослин і тварин під впливом природних причин. К. Лінней своєю штучною класифікацією підсумував тривалий історичний період нагромадження біологічних знань (він описав понад 10 тис. видів рослин і понад 4 тис. видів тварин). Разом з тим, К. Линней усвідомлював обмеженість завдання створення штучної системи і її можливості. На його думку, природна система є ідеальною, до якої повинна прагнути ботаніка й зоологія. Під «природною» системою він розумів досконале пізнання людиною суті живого. Історична заслуга К. Линнея в тім, що він через створення штучної системи підвів біологічне пізнання до необхідності розгляду матеріалу з позицій глибинних, загальних теоретичних принципів, поставив завдання науково-теоретичної раціоналізації. В XVIII ст. ідеї природної класифікації розвивалися Б. Жюсье ( 1699–1777), що розсадив рослини у відповідності зі своїми поданнями про їхнє споріднення в ботанічному саду. Перші природні системи не опиралися на подання про історичний розвиток організмів, а припускали лише деяку “спорідненість”. Але сама постановка питання про “природну спорідненість” штовхала на виявлення об’єктивних закономірностей єдиного плану будови живого. Вже з 2-ї половини 18 ст. і на початку 19 ст. все наполегливіше в тій чи іншій формі виникають ідеї історичного розвитку живої природи. Перші спроби створення цілісної еволюційної теорії належить французькому натуралісту Жану Батісту Ламарку в 1809 р., викладені у праці «Філософія зоології». Еволюційні ідеї Ламарка в той час успіху не мали і піддавалися критиці з боку багатьох вчених. У середині 19 ст. встановлено особливості живлення рослин та їх відмінність від харчування тварин, сформульований принцип кругообігу речовин у природі (Ю. Лібіх, Ж. Б. Буссенго) Найбільшим завоюванням 19 ст. було еволюційне вчення Чарлза Дарвіна (1809-1882), викладене ним у праці «Походження видів» в 1859 р., в якому він розкрив механізм еволюційного процесу шляхом природного відбору, тобто дарвінізм довів реальність еволюції і переконливо пояснив механізм еволюційного процесу. Затвердження в біології дарвінізму сприяло розробці низки нових напрямів: еволюційної порівняльної анатомії (К. Гегенбаур), еволюційної ембріології (А. О. Ковалевський, І. І. Мечников), еволюційної палеонтології (В. О. Ковалевський). У 1860 р. знайдено перо найдавнішого вимерлого з роду птахів - археоптерікса, це першоптиця в Баварії (Німеччина), де потім в 1861 був знайдений перший скелет. Зараз відомо п'ять таких скелетів археоптерикса, причому два були виявлені не так давно в музеях (Нідерланди і Німеччина), де зберігалися як скелети птерозавра і динозавра. Великі успіхи досягнуті в 70-80-х р.р. 19в. у вивченні складних процесів клітинного ділення (Е. Страсбургер, 1875; В. Флеммінг, 1882, і ін), дозрівання статевих клітин і запліднення (Гертвиг, 1875 і пізніше; Г. Фоль, 1877; Е. ван Бенедем, 1884 ; Т. Бовері, 1887,1888) і породжено безліч теорій про статеві клітини, як носії спадковості (Гальтон, 1875; К. Негелі, 1884; Е. Страсбургер. 1884; А. Вейсман, 188501892; Х. Де Фриз, 1889). Однак закономірності спадковості, виявлені Г. Менделем (1822-1884) в 1865, залишилися непоміченими аж до 1900, коли вони були підтверджені й лягли в основу генетики. Отже, у 18 столітті під впливом винаходу мікроскопа, було розсунуто границі відомого світу живих істот, поглиблено уявлення про їхню будову. Одне з головних досягнень цієї епохи створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735). Разом з тим переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості живих істот (самозародження, преформації й ін.). У 19 столітті в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень, нагромадження знань сформувалося багато спеціальних біологічних наук. Так, в ботаніці і зоології появляються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. Серед досягнень біології клітинна теорія, відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). До фундаментальних змін у біології призвело еволюційне вчення Чарльза Дарвіна (1859). Саманчук Сніжани. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |