Ось уже вдруге чернівчани збираються у сквері, де буде встановлено пам’ятник жертвам голодомору. Місце освячене і над композицією працює скульптор Іван Салевич. Цьогоріч зійшлося кілька сотень людей, серед них – чимало молоді. У багатьох в руках – запалені свічки та лампадки.
До місця майбутнього пам’ятника під траурний реквієм лягли вінки і живі квіти, а також – колоски пшениці. Пам'ять об’єднала духовенство різних конфесій у спільній молитві. «Вічну пам'ять!» підхопили присутні. До заходу долучилася молодь з національною символікою та прапорами «Нашої України» й ВО «Свобода». До присутніх звернувся голова обласної ради Олександр Грушко з проханням хвилиною мовчання пом’янути загиблих. Звучали свідчення тих, хто пережив страшні часи. Один з виступаючих повідомив: в його селі померло 750 земляків, були дні, коли ховали по десять-дванадцять людей…
Згадали й голод 1947-го: ями з жомом, біля яких люди шукали порятунку й нерідко помирали від страшної кислоти, опухлих дітей, сотні свіжих могил… Вразили спогади сина, батько якого, працюючи на залізниці, пайок віддавав їм – малим дітям, а сам одного разу так і не дійшов додому. Обласний том «Національної книги пам’яті жертв голодоморів 1932-33, 1946-47 років в Україні. Чернівец
...
Читати далі
136 журналістів у світі сьогодні знаходяться в тюрмах. З них 60 - нештатні кореспонденти, за якими не стоїть ні одне видання і які практично позбавлені підтримки. Співробітники Інтернет-видань складають половину всіх журналістів, позбавлених волі. Найбільше таких журналістів в Китаї, Ірані та на Кубі. В порівнянні з минулим роком кількість ув'язнених журналістів збільшилася на 11 людей.