19:42 Що варто не прогавити за роки навчання в університеті?! | |
 Стаття адресована переважно для студентів ЧНУ, зокрема для журналістів філфаку. Це мій особистий погляд на те, що варто не прогавити за роки навчання в університеті, я виділила 5 найважливіших, на мій погляд елементів, якими нас нагороджує навчання у ВИШі. 1. Я вчилася з дуже талановитими, розумними і добрими людьми, таких в житті зустрінеш рідко - ми до сих пір зустрічаємося, адже тепер - колеги, допомагаємо одне одному, підтримуємо, відпочиваємо разом. Тому друзі - це перше, що дає університет і ця дружба обов’язково знадобиться у практичній діяльності! Я знаю, що коїться в тому чи іншому ЗМІ, за які теми варто братися, до кого варто звернутися за порадою з того чи іншого питання, хто ще веде аналогічну зі мною тему, знаю людей з якими буваємо разом на прес-конференціях наприклад і можу до них звернутись з проханням підказати упущенні мною деталі (прізвища, посади) і т.д. 2. Так само серед викладачів є багато мудрих людей, які будуть вам допомагати ще довго після закінчення університету. Це унікальні люди, якщо ви будете працювати журналістами, їхні знання та коментарі вам обов`язково знадобляться, коли будете готувати відповідну тему, і я вам гарантую, перевірено, вони не відмовлять, ну хіба що, якщо ви відверто 5 років плювали їм в душу! Тому друге, що дає університет, і що варто не прогавити: знайомство з мудрими наставниками, людьми, які вам завжди порадять, як діяти в тій чи іншій ситуації, людьми, які завжди прикрасять ваш матеріал розумним і висококваліфікованим коментарем. Тому - дружіть з викладачами! 3. Ще за роки університетського життя важливо навчитись співіснувати з різними людьми, кожен індивідуальність, особливий - і студенти, і викладачі є різні. 4.
І мабуть найголовніше університет - вчить думати, аналізувати, робити висновки! Я, коли вчилась на перших курсах, нерідко думала, нащо нам так багато непотрібного, весь матеріал можна б було викладати компактніше, стисліше, зрозуміліше, більш ототожнити з журналістикою - ну, на блюдечку хочеться все отримати і ні про що лишнє не задумуватись, але... От тепер я розумію, усіх тих деталей, того всього матеріалу, я не запам`ятала -це фізично не можливо, але я запам’ятала найважливіше і головне навчилась виділяти це найважливіше - тобто навчилась робити висновки - а це одна з найважливіших професійних якостей, чи не найголовніше у журналістській професії! І навіть введення спеціального курсу - "Методика правильного аналізу”, де навчать як робити висновки і як думати, не допоможе, тому університет досягає цієї мети виробивши таку от "об'ємну" концепцію для усього викладання, коли студент сам повинен обирати, що головне. Тепер це зрозуміло, і тепер за усе те як мені здавалося "лишнє” я тільки вдячна! Отож, варто читати і аналізувати по максимуму те, що радять викладачі (включно з лекціями), навіть якщо це на ваш погляд «повна ехінея». Але ви - майбутній журналіст, ви зумієте відсіяти непотрібне і зробити висновки . У роботі вам майже щодня доведеться слухати ту «повну ехінею» (на перший погляд) з якої потрібно буде зробити зрозумілий, простий і цікавий для народу матеріал (репортаж, статтю), тому починайте вчитись «розуміти незрозуміле» уже з першого курсу…
5. Ну, і п`яте, що дає університет - розуміння того, що все залежить лише від вас! Ви маєте шанс стати розумнішим, освіченішим, але чи станете - вам вирішувати! Дуже багато цікавих курсів - починаючи з культурології, далі психологія, етика, курси безпосередньо пов‘язані з журналістикою. Викладач вам лише допомагає з вивченням цього всього - та лише від вас самих залежить настільки добре ви будете розбиратись в тій чи іншій галузі. Усі лекції, книги, поради і настанови викладачів – усе знадобилось! Але вас не вивчать – вчитись потрібно самому!
P.S. Ще одне, якщо ви бажаєте вчитись і паралельно працювати – добре зважте усі "за" і "проти". Я пішла на роботу з першого курсу і трохи жалкую – працювати мені тепер ще все життя, а студенткою вже не бути…Окрім того здоров’я, – якщо відповідально ставитись і до роботи, і до навчання – організм зрештою може не витримати навантаження, тому намагайтеся усе врівноважувати. Тому що на сесію вам не будуть давати спеціальну відпустку як дають наприклад заочникам, доведеться брати звичайні відпустки і зрештою ви зрозумієте, що коли всі будуть відпочивати, ви далі працюватимите і працюватимете…хіба що візьмете відпустку за власний рахунок, що із зарплатами журналістів мало ймовірно… Знаю, що деякі буковинські журналісти поки що скептично ставляться до випускників нашої спеціальності. Не раз доводилось чути: «А хто у вас викладає? Та хіба вас можуть навчити журналістики ті, хто самі не журналісти?…» У принципі, зауваження ці звучать переважно від людей, які не мають освіти журналістської узагалі, або мають за плечима вишкіл радянської школи. Та коли за балачками про освіту йде робота – отут видно, скільки знань і навичок дає університет, і усі дискусії припиняються! Освіта можливо ще не досконала, але вже дуже ґрунтовна і той, хто хотів навчитися навчився, бо університет створив усі умови! P.S.2. Чому ж ЧНУ з ще далеко недосконалою журналістською освітою просить за навчання на цій усього навсього спеціальності (навіть не факультеті) біля 5 тисяч гривень, а Львівський інститут журналістики з багатовіковими традиціями та неабияким престижем всього ж біля 2 з половиною тисяч гривень? ... Для мене залишається це питання відкритим, я мала щастя вчитись на державному відділені... Дякую тобі Державо, працюю нині на твоє благо! (і це щиро!) Ціни я вказала не точні, а ті, що "чула", було б цікаво, якби хтось розвинув цю тему у статтю... Бажаю успіху у всьому! Усе залежить лише від Вас! Випускниця журкафедри філфаку ЧНУ ім.Ю.Федьковича 2009 р., член Спілки журналістів України, редактор радіо "Буковина" Лариса Репка | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
