01:30 Що треба знати? Питання до заліку з "Історії науки і техніки" | |
Питання до заліку для студентів заочної форми навчання
1. Предмет, зміст і завдання "Історії науки і
техніки”. Наукове і практичне значення курсу. Періодизація 2.
Знання та
технологічні можливості під час доцивілізаційного періоду розвитку людства.
Наука і техніка стародавнього світу (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія, Америка та
ін). 3.
Антична
натурфілософія (Фалес, Піфагор, Демокріт, Епікур, Архімед, Евклід). Виникнення
атомістики. Наукова діяльність Аристотеля. 4. Механіка, оптика, астрономія у стародавні часи
(Архімед, Евклід, Птоломей). Значення античної науки в історії науки і
культури. 5. Винаходи в добу середньовіччя. Досягнення
науки і техніки на Сході (Хорезмі, Біруні, Альхазен, Хайсам). Р.Бекон –
провісник нової науки. 6. Виникнення нової філософії науки і техніки у
період Відродження та нового часу (ХV – ХVІІ ст.). Епоха Відродження (М.Кузанський, Леонардо да Вінчі). Наукова революція
М.Коперника. Боротьба за геліоцентричну систему (Дж.Бруно, І.Кеплер). 7. Роль Г.Галілея і
І.Ньютона у становленні нового природознавства. 8. Нова методологія і нова
організація науки (Ф.Бекон. Р.Декарт). Наукова картина світу XVI – XVII ст. і
програми розвитку науки. 9. Основні закономірності розвитку науки і
техніки у ХVIII – XIX ст. Період "невагомих
рідин” (XVIII ст.). Зародження елементів машинної техніки (І.Ползунов,
Ньюкоумен, Дж.Уатт). 10.
Наукова діяльність М.В.Ломоносова. 11. Загальна характеристика промислової і технічної революції кінця ХVIII ‒ початку XIX ст. Природознавство у період промислової революції (аналітична механіка, хвильова оптика, зародження МКТ і термодинаміки, відкриття закону збереження енергії /Карно, Майєр, Джоуль, Гельмгольц/, електрика і магнетизм /Гальвані, Вольта, Ампер, Фарадей, Ом, Ленц, Джоуль, Кірхгоф/. 12. Розвиток електротехніки у другій половині ХІХ ст. 13. Виникнення і розвиток теорії електромагнітного
поля. Відкриття е/м хвиль. Радіо Попова. 14. Виникнення сучасної науки та основні тенденції
її розвитку у ХХ ст. Наукова революція та криза механістичного світогляду на
межі ХІХ – ХХ століть. 15. Класична теорія електропровідності Лоренца.
Відкриття законів фотоефекту, електрону, світлового тиску, радіоактивності,
дослідження катодних променів, гіпотеза квантів. 16. Теорія відносності Ейнштейна. 17. Виникнення квантової і релятивістської фізики.
18. Фізика атома і ядра (поч. ХХ ст.).
Здійснення перших штучних ядерних реакцій. 19. Розвиток основних напрямків фізичної науки в СРСР (фізика твердого тіла, магнетизму і напівпровідників, молекулярна фізика і
термодинаміка, статистична фізика, радіофізика, фізика космосу). 20. Організація наукових товариств, центрів та
дослідних інститутів. 21. Основні напрямки науково-технічного прогресу. Екологічні проблеми НТР. Наукова картина світу. 22. Роль ЗМІ у поширенні досягнень науки і техніки. Поняття наукової журналістики. 23. «Псевдонаука» і сучасна журналістика. Етика наукової журналістики 24. Українська наука і ЗМІ. Наукова журналістика в регіональних засобах масової інформації 25. Ознаки та методи науково-популярного стилю.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |