Слава про храм Артеміди в Ефесі, Сьоме Чудо Світу,  живе у всіх віках. Древні історики зберегли і до сьогодні детальний опис прекрасного творіння людських рук.

Храм Артеміди був розташований біля стародавнього міста Ефесу (зараз м. Сельчук), приблизно 50-кілометрів на південь від сучасного портового міста Ізмір у Туреччині. Місце для будівництва святині Артеміди було обрано не випадково, оскільки ще в Бронзовому віці воно використовувалося для ритуальних цілей. Перше святилище для богині Артеміди було побудовано приблизно в VIII столітті до Різдва Христового на болотах поблизу Ефеської річки. Вважається, що до його будівництва причетні амазонки, які населяли цю місцевість на той час. Споруду звели на честь богині полювання, цнотливості і родючості - Артеміди, відомої також під ім'ям Діани в Стародавньому Римі. Артеміда дуже шанована греками. Жінки молилися до неї про дарування дитини, а землероби – про багатий врожай.

Цей храм був зруйнований під час повені, яка сталася у VII столітті, але вже в наступному столітті його відновленням займався архітектор Харсефрон. Для формування фундаменту ділянку болотистої землі було піднято на 2 метри в порівнянні з попередньою основою, для того щоб уникнути затоплення. До слова, болотиста місцевість була вибрана не випадково,  Харсефрон вважав, що м'яка подушка водянистого ґрунту послужить гарним амортизатором при землетрусі, які були частим явищем в Ефеській області.

Храм Артеміди був багато прикрашений за рахунок громадян і паломників. Храм прикрашали статуї з бронзи, срібла, золота, елементи декору також робили із благородного чорного дерева. Головна статуя – богині Артеміди, вона була створена із золота і слонової кістки. В історії збереглося ім'я архітектора, його звали Теодорус. За його планом був побудований храм висотою 300 футів і завдовжки 150. Площа навколо була в чотири рази більша від самої будови. Більше 100 колон підтримували масивний дах.

Храм Артеміди в Ефесі неодноразово був знищений і все ж його відбудовували, реконструювали, з кожним разом оздоба храму ставала все гарнішою, вишуканішою. В цю святиню доклали чимало зусиль багато людей, архітекторів, а також в нього вкладено немало коштів. Спонсором  для відновлення храму був навіть Олександр Македонський. З початком правління різних представників влади Храм Артеміди то закривали, то знову він ставав місцем молитов, приношень, діловим та фінансовим центром. Сьогодні руїни святилища практично повністю поглинені болотом, лише одна відреставрована колона гордовито височіє, нагадуючи нащадкам про колись величний шедевр античності під назвою храм Артеміди в Ефесі. 

Ірина Попадюк