 13 квітня 2012 року Сергій Пантюк, дипломант конкурсу
"Коронація слова - 2011", презентував свій новий роман "Війна і ми".
Книга має 166 сторінок. За браком часу прочитала її за 2 дні -
надзвичайно цікава. Вибрала деякі відгуки про книгу і цитати з неї, щоб
переконати Вас в тому, що вона все ж таки гідна уваги.
«Війна
і ми» Сергія Пантюка – це роман-сповідь. Це плетиво спогадів, відчаю і
перемог. Війна справді живе в кожному з нас. Просто ми в цьому не
хочемо собі зізнатися. Вся історія людства зіткана з воєн. І всі вони
неодмінно комусь на користь. Тому невидимому, що перебирає мотузки,
граючи у свій, тільки йому зрозумілий, ляльковий театр. А людство? Воно
втомлюється без воєн. Воно зловісно підганяє все нові й нові хвилі
лихоліть, забуваючи, що, коли стріляють, куля може вибрати й тебе, яким
би ти хорошим не був.
"Сергій Пантюк написав роман про
любов. Таку омріяну і до болю необхідну там, під кулями, коли можливо
зараз і все, а ти ніколи так і не пізнав її – справжньої жінки. Він ішов
до свого великого кохання через поневіряння, скалічені тіла, через
відрізані вуха і скажену ненависть до тих, хто придумав війну", - так
сказав Сергій Грабар про роман Сергія Пантюка "Війна і ми". І це ді
...
Читати далі
|
 Януш Вишневський ”С@мотність у мережі”
”Із усього, що вічне, самий короткий термін у кохання.”
Хоча книга вийшла в далекому 2001, прочитала я її влітку цього
року. Всі події переживала з героями. А через два тижні, коли зрозуміла,
що перегорнула останню сторінку, навіть засумувала і ще хвилин із
двадцять сиділа і плакала.
Після цього я взялася написати рецензію, але коли побачила, що
більшість відгуків - негативні, захотіла переконати народ у зворотньому.
Вона живе у Польщі, Якуб - у Німеччині. Вони знайомляться у мережі. І
навіть не підозрюють, що ця випадково мережева зустріч призведе до такої
залежності один від одного. Вони переписуються, дедалі частіше ночують
на роботі, а потім намагаються зустрітись - і в них це
виходить. Зустріч відбувається в Парижі. Потім вона хоче покинути
чоловіка, але не залишає його, бо дізнається, що вагітна.
Вона покинула Якуба, а він писав їй листи кожного дня. Він ні про
що не жалів, тільки надіявся на нову зустріч. Був два рази в Польщі. Хотів
зустрітися. Але вона ніяк про це не могла знати через те, що не читала
йог
...
Читати далі
|
 Ввечері,
йдучи по вулиці, ми навіть не помічаємо зірок на небі. Ми просто не
піднімаємо голову. А над такими питаннями, «як чи є життя на інших
планетах?», «чи існують інші цивілізації?» роздумують дуже мало людей
|
 Незважаючи на погану погоду, до Чернівців ведуча Нового каналу Ольга Фреймут приїхала з посмішкою. Із закладів, які вона відвідала за час свого перебування, в основну програму, яка сьогодні транслювалася, увійшло два готелі, готельно- ресторанний комплекс, піцерія, кафе та два ресторани.
Готель «Київ»
У номері за 160 грн, де у туалеті смердить менше, ніж у кімнаті, Оля була вражена рушниками коричневого кольору, «крунделиками з носа» і гарячим шоколадом на наматрацниках
...
Читати далі
|
 Сьогодні була в театрі ім. Ольги Кобилянської на виставі «Шельменко- денщик» за мотивами однойменної комедії Григорія Квітки-Основ"яненка. Вистава має типовий сюжет: батьки не хочуть віддавати свою доньку за молодого капітана. Вона ж, в свою чергу, не хоче виходити за багатія, якого не любить. Але постановка вражає оригінальністю: жива музика на сцені (музиканти навіть змогли "зіграти” свійських тварин), гарні декорації (де ставком був акваріум і виглядало надто смішно, коли актори йшли топитися), костюми та виконання ролей (найбільше запам"яталась Смерть — хлопчик у білому халаті з косою кожного разу, коли хтось хотів втопитися у тому ставку-акваріумі вибігав на сцену, мовчки підкарадався до героя, але йому доводилося йти без жертв, та сон Шельменка на початку вистави, під час якого той мало не впав з возу). Головний герой - Шельменко - дуже любить гроші. Він зміг би проміняти на них дружину, дітей та будинок. Але, на щастя чи то на жаль, у нього всього цього немає. Основне його завдання — виконувати вказівки капітана Скворцова, який по вуха закоханий у доньку свого дядька генерала Шпака - Прісіньку. Сковрцов наказує передати Прісіньці листа, але денщик передає його старому Шпаку. Той сварить дочку і наказує їй вийти заміж за багатого вояжера Лопуцьовського, якому вже ві
...
Читати далі
|
 Майже рік тому чернівчани побили рекорд за кількістю людей, вдягнутих у вишиванки, які одночасно зібралися в одному місці - 4 189 осіб. Цей рекорд був зафіксований у Книзі рекордів України. Цьогоріч День вишиванки відзначали на один день раніше - 4 травня. Він є ювілейним, бо проводиться уже вп´яте. Свято урочисто відкрили о 13.00 в головному корпусі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича. Після урочистих промов ректора Степана Мельничука та губернатора краю Михайла Папієва студенти влаштували флеш - моб. Вони, вишикувавшись у формі літер, створили слово "ЮНЕСКО".
А о 15.00 в галереї Ратуші студенти ЧНУ представляли старовинні буковинські сорочки з колекції заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка. Хотілося би, щоб День вишиванки став щорічним і мав свою постійну дату. 
...
Читати далі
|
 Перший поцілунок має бути солодким… Романтичний вечір, симпатичний молодий чоловік, мсяць, зорі… А може весела вечірка у друзів чи кіносекс, значення немає, просто повинно бути солодко і запам’ятатися на все життя. Про це мріє кожна дівчина… Але частенько все набагато банальніше. Темний під’їзд багатоповерхівки, обмальовані написами стіни і тютюново-алкогольний поцілунок! Як би хто себе не переконував, що ментол врятує від ароматів цигарки чи запаху алкоголю, - це неправда! Щасливі ті у кого перший поцілунок був без такого банального присмаку, їм справді пощастило!
Наші звички – наша справа!
Перша цигарка, перший ковток пива (а може, вина чи горілки), перший «косячок»… Що ж, «старт», так би мовити, дано, але чи буде «фініш»? Історія знайомства з дорослим світом, зазвичай, у всіх відбувається за одним сценарієм: у веселій компанії, під гаслом «а давайте спробуємо», чи десь у закутку, ховаючись від очей дорослих, цигарку пропонує хтось із старших друзів. Вп
...
Читати далі
|
|
