це місто пусте… ці люди чужі… ця осінь не та… я просто сама
(прочитавши цю статтю ви не обов’язково зрозумієте про що вона, а якщо зрозумієте, то подзвоніть мені!) один ДЕНь ! що він вміщає? Для когось він вирішує жити чи померти, для когось строфа із токсичної оперети, а ще для когось усмішка дорогої людини, але для усіх один день це лише крок приближення до кінця… я ж від коли тут ціную день! Бо він тікає, із швидкістю комара. Я багато чого почала боятися, особливо самотності. Часто вертаючись з універа усвідомлюю, що це небо є і буде не залежно від дня, день пройде, минуть люди а небо житиме. Я ще зовсім зелена. Мені лише 18. Багато хто в моєму віці вважає що бачив все, і може все. Та для мене зараз лише початок , а почалося це знову таки одного дня. Того дня який отруїв моє життя запахом смерті. Це був просто сон, який закінчився кошмаром параної… їх не стало… замість них дві могили і …. Істо
...
Читати далі »
Переглядів:
1004
|
Додав:
PshukaLka
|
Дата:
02.12.2009
|
|
The end так закінчуються фільми америкосів, прощай – так закінчуються стосунки, п’яні поцілунки – це кінець сварок. Але коли кінець то є обов’язково початок!
У твоїх очах я бачу свій кінець, але початок???,,,, Чого? Точно твій початок. Ти підібрав мене на вулиці і пригрів біля своїх ніг, тепер я приручене кошеня у твому житті. Я не твоя любов, я просто є, і тобі жалко викинути мене. Що за маразм я несу??? Та все таки він реальний. Ти не куриш, та коли ввечері я лежу у кутку я чітко бачу, як з твоїх очей йде м’ятний дим. Ти давно не кормиш мене, я сама полюю, я не знаю навіщо я біля тебе, але ти є!!! Коли ти підібрав мене я була ніким, ти став для мене точкою дотику між планетами пристрасті і морозів, але ти ніколи мене не чіпав. Хоча я не могла без тебе. Ти так вміло брешеш, сам не замічаючи цього, от і зараз читаючи це, ти думаєш, що це не про тебе Це напевно кінець, просто вже – 30, просто вже The end, а ти як вважаєш?
Переглядів:
999
|
Додав:
PshukaLka
|
Дата:
02.12.2009
|
|
Ця хвора осінь Кожна людина чогось боїться. Переважно ці страхи беззмістовні і створені самою людиною. Я ніколи не могла сказати, що я боягузка, але з часом починаю замічати, що це до дурості дійсно так. Я боюся що він піде і залишиться лише погляд голубих очей, і я не можу зрозуміти як це я буду не його... Та не піде він!!! Звідки ця впевненість?! Бо він мій, бо цей погляд належить лише моїм губам, чомусь я впевнена ,що він не зможе жити з думкою що мене обнімає інший, та я боюся що це може не так. Також я боюся що ця мить мого життя закінчиться, х, та вона уже закінчилася,, та все рівно мені добре, я люблю коли горить вогонь і йде дощ, зараз тільки горить вогонь, а дощ прийде потім, хоча біля мене і так добре, тому я не боюся, бо будуть інші чудові миті. Я боюся що все закінчиться на вулиці покритій снігом. Фе ненавиджу сніг. Але ж він обіцяв що не відпустить, потрібно вірити, адже я йому по-справжньому потрібна. А сама більше я боюся що буду ні ком
...
Читати далі »
Переглядів:
923
|
Додав:
PshukaLka
|
Дата:
02.12.2009
|
| |