Головна » 2010 » Червень » 30 » ДОШКІЛЛЯ І ПОЧАТКОВА ШКОЛА: ЧИ НЕ БРАКУЄ МОСТІВ?
12:11
ДОШКІЛЛЯ І ПОЧАТКОВА ШКОЛА: ЧИ НЕ БРАКУЄ МОСТІВ?
 Аліна ГОЛІНАТА-СЛОТА

Класичний принцип наступності в системі освіти передбачає тісні взаємозв’язки між дошкіллям і початковою школою. Ці дві галузі мають розвиватися узгоджено, щоби забезпечити дитині комфортний та ефективний перехід із одних умов до інших. Попри те, що структура навчально-виховного процесу має свою специфіку в дитячому садку і початковій школі, необхідним є зв'язок їхніх програм, методів і форм навчання. В Україні в останні роки розрив між цими двома ланками стає дедалі помітнішим.

На початку минулого століття український педагог Наталія Лубенець стверджувала, що «...починати виховання дітей зі школи – означає зводити будівлю на піску і без фундаменту». Сьогодні, за даними обласного управління освіти, 80 % буковинських дітей до шести років відвідують дошкільні заклади. Та чимало батьків, що віддали малят до дитячих садків, отримали менше, ніж сподівалися. Чернівчанка Галина Романюк говорить: «У садочку моїй доньці показали, що таке дисципліна, режим, обов’язок. Вона вчиться поводитися в колективі. Але що стосується знань, то дитина не підготовлена. Вихователі кажуть, що програма не співпадає зі шкільною. У садочку не повинні навчити писати, з буквами мають тільки ознайомити. Тому хіба якщо мама самотужки підготує трішки дитину, тоді буде результат.»

Більшість батьків змушена користуватися послугами дошкільних закладів, оскільки потрібно десь залишати своїх чад на час роботи. Хоча і користь від відвідування дитячого садка не заперечується: є можливість для спілкування з однолітками, для всебічного розвитку дитини. Наприклад, в окремих садках є басейни для занять із плавання. Проте підготовка власне до школи, на думку батьків, є недостатньою: «Шість років тому, коли садочок відвідував старший син, тоді до школи готували, – ділиться Ірина Смага.Тепер кажуть, що це не входить у програму. Це при тому, що в школі збільшили вимоги – 30 слів на хвилину читати, чи не все знати. А в садку хіба готують руку до письма – малюють лінійки, хрестики, нахили…».

Лариса Анатоліївна Колесник, завідуюча Чернівецьким ДНЗ №41, має іншу точку зору стосовно даної проблеми. «Це помилково, що випускники садків не готові до школи. Звичайно, є великий відрив між програмою для ДНЗ і 1-го класу. Але зміни відбулися лише в тому напрямку, що діти пішли з шести років на навчання. Для тих, хто йшов у школу в сім років, була програма для підготовчої групи. Сьогодні такого немає. Можливо, саме цей аргумент дає батькам підстави стверджувати, що діти менше отримують. Та загалом вони мають навіть більші можливості, враховуючи новітні технології та надзвичайно цікаві форми роботи, які використовують педагоги.»

У незалежній Україні працювали лише за однією програмою виховання дітей дошкільного віку – «Малятко». З наступного навчального року введуть нову – «Я у світі». У порівнянні з попередньою, яка була направлена на колектив, ця передбачає індивідуально-диференційований підхід. Акценти тут ставляться на особистісному розвитку дитини, орієнтуванні малюка в суспільних відносинах, реалізації природних нахилів, стимулюванні пізнавальної активності. Чинна програма визначає конкретну кількість знань, якими повинна оволодіти дитина у садку, і методи для їх викладання; пропонована, натомість, не регламентує заняття, утверджує блочне планування і творчий підхід вихователя до навчального процесу. Чи не поглибить це нововведення прірву між дошкільним вихованням і початковою освітою?

Алла Пилипівна Кобевка, заслужений учитель України, методист міського методичного кабінету, підтверджує те, що програми дошкільної освіти та початкової школи йдуть не в ногу – десь у чомусь хтось когось випереджає, хтось наздоганяє. Причина – в державному стандарті, який не реагує оперативно на зміни в навчальних планах зокрема і на прогрес у суспільстві загалом. «Наприклад, програма «Я у світі» передбачає вивчення дошкільником комп’ютера й іноземних мов, а згідно з теперішньою шкільною програмою вивчення іноземної мови немає й основ комп’ютерної грамотності ми можемо навчати лише за рахунок варіативної складової, і то потрібно мати відповідні умови для цього. Лише спеціалізовані початкові школи, які приймають дітей на конкурсній основі, працюють за іншим навчальним планом і передбачають вивчення іноземної мови з першого класу.»

Через те, що дитячий садок не дає дитині всього, що необхідне їй для швидкої адаптації в школі, дедалі популярнішими стають дошкільні заклади, що працюють на комерційній основі, і приватні групи, що використовують специфічні методи й підходи до виховання, а також підготовчі курси в школі. Дещо є альтернативним шляхом, який замінює дитсадок, дещо просто його доповнює.

Творче об’єднання раннього розвитку дитини «Малюк», що функціонує в Чернівецькому обласному центрі естетичного виховання «Юність Буковини», розраховане на становлення маленької особистості протягом двох років. Вісім гуртків забезпечують фізичний розвиток дитини в художньо-естетичному напрямку: рухливі та психологічні ігри, хореографія, «Умілі ручки», «Художня література» та ін.

 «Діти перебувають тут по півтори-дві години двічі на тиждень, маючи на день 4 заняття по 25 хвилин, – пояснює Інна Іванівна Дутчак, заступник директора з навчальної роботи «Юності Буковини». Батьки чекають у коридорі, так що не відбувається різкого відриву малюка від мами чи тата, триває спокійний адаптаційний період. За рік до школи ми вводимо каліграфічні навички, логічні ігри для того, щоб дитина готувалася до шкільного життя.» Керівники гуртків мають право індивідуально підбирати завдання для вихованців, головний принцип – щоб дитина гармонійно розвивалася. Яна Віталіївна Прінько, керівник гуртка: «Якщо дитина пропустила заняття, ми допомагаємо їй наздогнати, тобто гоніння за чимось у нас немає, все відбувається поступово. Для дошкільнят наявна велика наочна база, залучаємо різноманітні варіанти для кращого сприймання дітьми інформації, враховуються всі побажання батьків. Домашніх завдань немає, є побажання для кращого засвоєння предметів. Батьки ознайомлені зі всіма вимогами, і якщо хочуть працювати з дітьми вдома, то ми обов’язково даємо консультації.»

Родичі дуже задоволені розвитком своїх дітей та онуків. Більшість малюків через кілька місяців відвідування занять змінюються – стають організованими та самостійними. Відзначають також високий рівень знань: «Тут повністю вчать алфавіт і писати букви, – розповідає пенсіонерка Галина Михайлівна Оробчук. – На математиці пишуть цифри і вміють додавати та віднімати до десяти. Дуже високий рівень англійської, яка йде як додатковий гурток. Коли моя внучка пішла в 1-й клас, вона вже була готова до школи. Дітям, які приходять у школу з дому, важко відсидіти уроки. А випускники «Малюка» вже привчені до того, що таке заняття, що таке перерва, знають, як поводити себе в колективі. Діти спочатку бояться залишатися самі, але тут вони знають, що за стіною їх чекають батьки. Мої діти відвідували дитячий садок, то страшенно плакали, коли я їх там залишала. А в «Малюку» зовсім інша справа…»

На базі Міського культурно-просвітницького центру діє школа підготовки до гімназії «Зернятко». Світлана Михайлівна Бойчук сама розробила навчальну програму, яку затвердила Вчена рада Інституту післядипломної освіти. Вона включає математику, читання та письмо. «Маємо 4,5-6 годин занять на тиждень протягом 9 місяців. Стараємось підлаштовуватися до шкільної програми. Діти вчаться висловлювати власну думку. Ця школа дає їм можливість легше адаптовуватися до середньої школи. Основна мета батьків – підготувати дітей до тестування, за результатами якого приймають до гімназії.» На запитання, чи не забігають вони вперед, коли дають дітям стільки знань, Світлана Михайлівна відповідає: «Шкільна програма настільки складна, настільки насичена! Навчальний процес проходить дуже швидкими темпами, тому часто дитина не встигає. А в 4-5 років у малюка уже розум, як губка – все вбирає. У такому віці дитина вже готова сприймати, головне, щоб інформація була в цікавій, нескладній формі, щоб хлопчик або дівчинка не відчували, що вони в справжній школі. Наша вечірня школа казкова, в ній діти добирають те, чого недоотримують у садку.» Учителька стверджує, що, попри все, садок важливий, адже навчає, як поводитися в життєвих ситуаціях.

Оксана Іванівна Смеречинська, класовод 1-го класу Чернівецької ЗОШ №2 імені Юрія Федьковича,
каже, що в перші дні навчання в школі найбільш впевнено почуваються випускники закладів на зразок «Малюка». Основна причина – в кількості дітей, адже в них менші групи, і кожній дитині вихователь може приділити більше уваги. «У моєму класі троє таких дітей. У них набагато швидше пройшла адаптація, ніж у тих, що перебували вдома або займалися з нянею чи вихователем. Тим, які ніде не займалися, було найважче. Вони проходили адаптацію навіть у другому півріччі. Тому підготовка є важливою, адже допомагає маленькій людині самоутвердитися.» Тим, у кого є побоювання щодо можливого перевантаження дитини різноманітними дисциплінами, учителька відповідає: «Якраз для того, щоб не перевантажувати дітей, їх краще систематично і послідовно готувати до навчання.»

Діти приходять до школи із дому, садків, центрів раннього розвитку, після виховання гувернантками. Як би вчителеві не було важко, але він зобов’язаний знайти підхід до кожного. Важливо, щоб усе, що чекає дитину в школі, було продовженням того, що вона опановувала раніше. Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, коли маленька особистість починає усвідомлювати себе, стикається з новими проблемами, відкриває в собі нові можливості. Налагоджуючи зв'язок та взаємну орієнтацію між дошкільним закладом і початковою школою, ми сприяємо піднесеному настрою дітей, допомагаємо їм відчути, що вони виходять на новий життєвий щабель.


Аліна ГОЛІНАТА-СЛОТА
Категорія: Статті на довільні теми | Переглядів: 2586 | Додав: Lara | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]