Головна » 2013 » Жовтень » 14 » Все пораховано до нас...
11:38
Все пораховано до нас...
Хтось її любить, хтось не розуміє, тому тільки «переживає» в своєму житті. Якщо у Вас вона асоціюється лише зі старезною вчителькою математики — воно й не дивно, адже і сама «цариця наук» сягає своїм зародженням ще в сиву давнину.
Уже в найперших писемних знахідках зустрічаються знаки, що свідчать про математичні знання та вимірювання часу на основі спостереження за небесними світилами. Існує припущення, що відліком часу займалися жінки, які реєстрували місячні цикли або фази місяця.
Саме слово «математика» походить від грецького слова μάθημα (мàтема), що означає «пізнання» чи «вивчення», а математик, μαθηματικός (математикóс), — «людина, охоплена жадобою пізнання». Тобто, і сама наука, а не просто якісь зачатки чи рахунок, народилася в Древній Греції, і на самих початках математика була міксом початкових знань людства — філософії, землеміряння (початки геометрії) та арифметики. Поняття давньогрецька математика охоплює досягнення грецькомовних математиків, які жили в період між VI століттям до н.е.. і V століттям н.е. І якщо, країни-сучасники Греціїї використовували математику суто в якихось практичних вигодах, то греки пішли куди далі: висунули тезу "Числа правлять світом". Або, як сформулював цю ж думку Галілей два тисячоліття тому: "книга природи написана мовою математики".
За певними особливостями хронологічного розвитку можна деяким чином структуризувати періодизацію античної математики. До VI століття до н.е. основним досягненням було створення нумерації та лічильної дошки з камінчиками ( калькулями). Потім, запроваджено алфавітну нумерацію, що дозволяла рахувати вже куди більші числа. З VI столітті до н.е. починається так зване «грецьке диво» — створено дві школи — піфагорійців та іонійців.
Піфагора з його вченням та прибічниками навіть вигнали з Південної Італії, але це тільки посилило інтерес суспільства до того, що вони роблять, тож незабаром воно поширилося на колосальні масштаби. Піфагорійці займалися астрономією, геометрією, арифметикою (теорією чисел), була побудована так звана математична теорія музики. В основі всіх законів природи, вважали піфагорійці, лежить арифметика, і з її допомогою можна проникнути в усі таємниці світу. Але самі ж вони себе і знищили — дойшли до поняття ірраціональності, та ніяк не могли її пояснити. З’явилися так звані три класичні завдання давнини: подвоєння куба, трисекции кута і квадратура кола — що зараз ссприймаються навіть дещо абсурдно.
Зенон добив піфагорійців своїми апоріями ( парадоксами), а Демокрит — вченням про конуси та піраміди.
Вже до початку IV століття до н.е. грецька математика далеко випередила всіх своїх вчителів, і її бурхливий розвиток тривало. В 389 році до н.е.. Платон засновує в Афінах свою школу - знамениту Академію.
Після завоювань Олександра Македонського науковим центром стародавнього світу стає Олександрія Єгипетська. Птолемей I заснував в ній Мусейон (Будинок Муз) і запросив туди найвизначніших учених.
Загалом вчені виділяють трьох таких собі «китів» античної математики: Евклід з його " Началами, Архімед, що зумів обчислити площі та обсяги численних фігур і тіл, раніше не піддавалися зусиллям математиків та Аполлоній Пергський, автор глибокого дослідження конічних перерізів.
Після Аполлонія (зі II століття до н.е.) в античній науці розпочався спад. Нових глибоких ідей не з'являється. В 146 року до н.е.. Рим захоплює Грецію, а в 31 році до н.е. - Олександрію. Але загальне досягнення тих часів для сучасної математики — неоціненне.

Уляна Букатюк


Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 575 | Додав: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]