Історія однієї лампочки

         Сучасний світ не можливо уявити без зручностей. Електрика, тепло, енергія – якщо відібрати це все у людства, навряд чи воно виживе. Але як відомо, будь який розвиток вимагає свого часу і своїх героїв. Сьогодні йдеться про винахід лампи денного світла, без якої не обходиться жодний будинок.

         Ще в Античності люди робили перші спроби створити прилади, які могли освітлювати темну кімнату вночі, або житло під землею. Ще в Давньому Єгипті та Середземномор’ї використовували оливкову олію, яку поміщали в глиняний посуд з гнотами бавовняної тканини. А жителі узбережжя Каспійського моря використовували подібних посудинах нафту. На зміну глиняним посудинам прийшли перші свічки. Вони були придумані, ще в Середні віки. До їх складу входив бджолиний віск і яловиче сало. У 1809 році з’являється перша лампа розжарювання з платиновою спіраллю, створив її англієць Деларю. А вже згодом у 1838 році бельгієць Жобар винаходить вугільну лампу. Ще згодом, у 1854 році Генріх Гебель створює першу лампу придатну до використання.

         Проте великий прорив у галузі електрики відбувся у 1873 році, коли російський інженер Олександр Миколайович Лодигін, винайшов таку лампочку, яка змогла витримати всі випробування. І вже 11 липня 1874 року Лодигін отримує патент на свій винахід. Саме Лодигін запропонував використовувати в лампах вольфрамові нитки у формі спіралі, які й продовжують використовуватися в сучасних лампах. Також Лодигін першим здогадався відкачувати з ламп повітря, цим же збільшив термін їхнього горіння. Термін служби ламп збільшився також із таким винаходом, як наповнення лампи інертним газом.

         Ще одним знаменитим в історії ім’ям, пов’язаним з електрикою є Томас Едісон, який у своїй дослідницькій роботі пробує як нитки розжарювання різні метали, а в 1879 році він патентує лампу з платиновою ниткою, але потім він повернувся до вугільного волокну. Едісон винайшов патрон, цоколь і вимикач. Саме його винахід витіснив гасове освітлення. Цікавим фактом є те, що поки винаходи Едісона не стали популярні, люди спали по 10 годин на добу.

 Останньою датою у створенні лампи є 1910 рік, коли Вільям Девід Кулідж винайшов поліпшений метод виробництва вольфрамової нитки. Сьогодні лампи розжарювання замінюють сучасні енергозберігаючі лампи, які вже не витрачають багато енергії на обігрів повітря навколо себе. Популярність таких ламп пояснюється їх економічністю у використанні і великим терміном служби. На відміну від класичних ламп, термін яких 1000 – 1500 годин, вони можуть прослужити і 8000 годин. Винахідником енергозберігаючої лампи є Едд Хаммер. Принцип їх роботи грунтується на русі електронів під високою напругою, плюсом такої лампи є те, що очі практично не втомлюються під впливом такого світла.

Отже, лампи міцно увійшли в наш побут, а за їх створенням – праця багатьох вчених, які хотіли зробити світ яскравішим і добилися цього. 

Попадюк Ірина