Головний корпус Чернівецького національного державного університету імені Юрія Федьковича включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таке рішення було прийнято під час 35-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

  Резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації в Чернівцях була зведена в 1864-82 роках за проектом чеського архітектора Йозефа Главки. Вона представляє собою органічне поєднання архітектурних стилів. Об'єкт включає духовну семінарію і монастир і є видатним прикладом історичної архітектури XIX століття. Домінантою Семінарського корпусу є хрестоподібна церква, увінчана куполом. Її оточують парк і сад з рідкісними породами дерев.

  Ансамбль втілює архітектурні та культурні впливи багатьох епох, починаючи з Візантійської, і відображає впливовість православної церкви за часів правління Габсбургів. ЮНЕСКО відзначає, що цей пам'ятник символізує політику релігійної терпимості Австро-Угорської імперії.

 Площа ансамблю, куди включено митропо-личий, семінарський, монастирський корпуси, церква та парк, сягає близько десяти гектарів. На стінах церкви збереглися розписи та іконостас 19 ст. У залах мозаїка, порцелянові й кахельні  печі, а стелі розписані олійною фарбою з позолотою.

 Заявку до списку ЮНЕСКО Чернівецький університет зробив чотири роки тому. У міжнародних експертів були зауваження до ансамблю: парк не в порядку, окремі мармурові зали не збереглися в первісному стані, а от до архітектурних форм – жодних претензій.

  - Внесення до спадщини ЮНЕСКО створить імідж для нашого університету і привабить туристів, - зазначив ректор ЧНУ Степан Мельничук. – Ми ж, зі свого боку, повинні облаштувати для туристів усі зручності: обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини. Плануємо перенести господарський двір за корпусом № 4 в інше місце, а там створити туристичний комплекс. Але коли це буде і за які гроші – поки що не знаю. У п’ятому корпусі (самій резиденції) розташуються музеї університету та виставкові зали.

Крім ансамблю резиденції, охоронна територія пошириться на так звану буферну зону. Її площа складає 245 га, з яких 80 га займає резиденція. Крайньою межею зони є вулиця Шевченка. Торік ЧНУ заробив з відвідин університету туристами 300 тис. грн. Після включення його до списку ЮНЕСКО очікують збільшення потоку туристів у 5-10 разів.