на автореферат дисертації Гоян Віти Володимирівни
«ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЯК ВИД ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ:
ВІЗУАЛЬНО-ВЕРБАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ
ЕКРАННОЇ КОМУНІКАЦІЇ»,
поданої до захисту на здобуття
наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій
зі спеціальності 27.00.01. – теорія та історія соціальних комунікацій

   Актуальність дисертаційного дослідження Гоян В.В. не викликає сумнівів, адже у ному розгорнуто цілісну та оригінальну авторську концепцію телебачення як виду журналістської творчості, що розширює наукове осмислення цього виду медіа. Дисертантка аргументовано обстоює положення про те, що саме журналістська творчість є визначальною для розвитку функціональної, типологічної та комунікаційної сфер телебачення. Ця теза обґрунтовується на основі систематизованого огляду наукових праць з історії, теорії та практики телебачення. Дослідниці вдалося докладно проаналізувати основні етапи становлення та розвитку українського телебачення, виявити мало вивчені епізоди його історії. При вивченні термінологічного зрізу теорії телебачення використано не лише джерельну базу вітчизняних та світових медіа-студій, а й, що важливо, науково репрезентовано практичний досвід тележурналістики.

   Гоян В.В. здійснила ґрунтовний аналіз специфіки функціонування телевізійної комунікації як складника масової комунікації, розглянувши її в контексті суспільно-політичних трансформацій, розбудови системи мас-медіа та загалом формування відкритого інформаційного простору. У дисертації окреслено пріоритетні напрями телепрограмування, виведено типологічну класифікацію сучасного телебачення в контексті перспектив аудіовізуальної комунікації. Важливим є виокремлення жанрових аспектів журналістської творчості на телебаченні, популярних жанрових форм, що дозволяє у підсумку означити основні тенденції жанрової політики сучасного телеефіру. Цілком закономірно підкреслено природу функціонування журналістських професій на телебаченні, при цьому вдало враховано як екранні, так і позаекранні чинники, творчо-технологічні елементи.

   Дослідницею професійно проаналізовано екранну специфіку телевізійної мови як складника медіакультури. На увагу заслуговує і її трактування візуально-вербальних компонентів журналістської творчості в телекомунікації, активне обґрунтування необхідності аудіовізуальної грамотності журналіста екранних медіа.

   Характеризуючи комунікаційні риси журналістської творчості на телебаченні в контексті професійної організації аудіовізуальної комунікації, дослідниця зуміла простежити специфіку формування екранного образу тележурналіста та виокремити психологічні аспекти сприймання персонажа учасниками масовокомунікаційного процесу, загалом пояснивши у цей спосіб природу журналістської творчості в аудіовізуальній комунікації.

   Подана до захисту робота чітко структурована, дисертанткою вироблена послідовна методика аналізу та систематизовано основні спостереження. Теоретична частина є значним внеском у досліджувану проблему, адже тут узагальнюються вже відомі погляди на трактування явища телевізійної комунікації та додаються авторські аспекти її розуміння, що в синтезі забезпечує повноту дослідження.

   Тож вважаємо, що представлене до захисту дисертаційне дослідження Гоян Віти Володимирівни науковою новизною, обґрунтованістю основних положень, викладених у 32 публікаціях, фаховим аналізом матеріалу цілком відповідає вимогам ДАК України, а її авторка заслуговує на присудження наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.01. – теорія та історія соціальних комунікацій.