11:45 Забобонні історії | |
 Людство всю свою історію мучить себе розмаїтими забобонами. Епоха Середньовіччя особливо багата на такі приклади, часом навіть абсурдні. Авторка книг «Чорна карма котів», « Тілесні утіхи — смертельні гріхи» — французька дослідниця Ноель Шаброль знає про них чимало. В її працях дуже цікаво подано просто нестримну фантазію, що закріплена в історичних хроніках людства насправді. Кілька з історій я переповім. В 1276 році племінниця німецького короля Вільгельма Маргарита назвала хвойдою жебрачку, що тримала на руках двох близнят, мовляв жінка не може мати двох дітей водночас від одного чоловіка. На що бідолашна страшенно образилася та попросила Бога, щоб той послав зухвалій графині стільки дітей, скільки днів у році. І Господь почув її. Про це свідчить надмогильник графині, де зазначено, що « у Велику п’ятницю о 9 годині ранку Маргарита народила 364 малюків різної статі» Хлопчиків хрестили Ян, а дівчат — Єлизавета. І всі вони, разом з матір’ю померли. Ця історія була сенсаційною, чимало людей щиро в неї вірили. Багато журналів та газет поширювали її з-поміж себе. Але вся хитрість в тому, що Маргарита народила у Велику п’ятницю. А рік тоді починався 25 березня, ця п’ятниця припала на 26. Тож жінка народила двох малюків — 25 і 26 березня. Також особливий пласт фольклорної фантазії складають діти-монстри. Римський історик Пліній згадує про дитину зі слоновою головою, яка вбила свого братика ще в лоні. Подібні історії були таким собі повчальним моментом задля згуби проявів зоофілії, яка на той час була надзвичайно поширеною, в Єгипті вважалася навіть цілком нормальною. В Древній Греції найпоширеніша історія — про це пишуть Страбон, Плутарх та Климент Александрійський — злягання безплідної жінки зі священним козлом задля зцілення від недуги. Чимало оповідок про статеві контакти зі зміями та демонами. Португальські аннали містять історію про жінку, яку засудили до життя на безлюдному острові. Там вона чотири роки терпіла ніжності мавпи, народила двійко дітей. Коли ж вдалося втекти до людей — її спалили за гріховні зносини з мавпою. Просто захмарного поширення набула казка про гермафродитів — людей, що мають дві статі. Платон говорив про це дуже серйозно. Але це квіточки, адже історії про гермафродитів на свої сторінки пустив найсерйозніший французький академічний журнал «Journal des Savants», тобто Ви можете собі уявити, який попит тоді був на поібні історії. Такі, на наш час абсурдні оповіді, цілком серйозно сприймалися середньовічним суспільством. Тож добре подумайте, вірити чи не вірити в забобони та історії сучасні, щоб бува не виглядати телепнями в очах майбутніх поколінь. Уляна Букатюк | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |