Астрономія за величчю свого об'єкта і за досконалості своїх теорій є найпрекраснішим пам'ятником людського духу і проявом найвищого його інтелекту.

                          П’єр Симон Лаплас                         

  Вихідним моментом наукового пізнання є спостереження різних об'єктів і природних процесів. Ці спостереження можуть здійснюватись як за допомогою органів чуттів, так і за допомогою різних приладів та інструментів, що розширюють можливості цих органів. Безпосередньо чи за допомогою спеціальних пристроїв: електронних мікроскопів, телескопів, радіотелескопів, інших вимірювальних приладів — дослідник спостерігає плин тих чи інших природних процесів, реєструє події, що відбуваються, проводить потрібні вимірювання.
  Маючи органи зору, що здатні сприймати видиме світло, люди почали вивчати Всесвіт з тих об'єктів, які вони могли безпосередньо спостерігати на небі. І протягом багатьох століть астрономія залишалася виключно оптичною наукою. А основним інструментом дослідників Всесвіту був телескоп — прилад, що в багато разів збільшує чутливість людського ока.

  Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль, невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).

  Можливості астрономічних спостережень обмежені натуральним ходом природних процесів. Десятиріччями, а іноді й століттями доводиться очікувати появи яскравих комет, проходження Меркурія по диску Сонця, спалахів наднових зір у нашій Галактиці. І таких труднощів при вивченні космічних явищ є чимало. Для того, щоб планета підходила на роль колиски життя – принаймні в нашому уявленні – важливий і ще один чинник. Температура, при якій вода може існувати в рідкому вигляді. А температура ця визначається і яскравістю зірки, і відстанню від неї до планети, і рядом інших факторів. Сьогодні нам відомі найнеймовірніші кліматичні умови на далеких планетах. Це можуть бути і розпечені газові гіганти, і заморожені крижані світи.

  Але якщо знахідки екзопланет продовжаться з поточною швидкістю, перша потенційно населена планета земного типу буде виявлена в травні майбутнього року.

  Велетенський інтерес до проблеми існування братів по розуму проявляється в роботах відомих вчених фізиків та астрономів, в яких ця проблема розглядається з наукової точки зору. Йде розгляд шляхів розвитку цивілізацій в перспективі тисяч та мільйонів років, а це дуже невизначена задача… Однак, її треба вирішувати. Наукові дані свідчать, що навкруги Землі на відстані 110 світлових років можуть існувати 85-700 біосфер. Співвідношення в часі існування життя (4 млрд. років) до часу розвитку розуму (400 тис. років) = 10 000. Тому ймовірність близького до нас життя складає 1:10 000. Таким чином синхронні з нами світи знаходяться поза межами комунікації. Якщо врахувати технологічний проміжок розвитку цивілізації (1-10тис. років), то ймовірність зменшиться до 1:1 000 000. Тобто, цивілізації, схожі на земну, знаходяться від Землі на відстані понад декілька тисяч світлових років.    

    Програми пошуку повинні базуватися на дослідженнях, ймовірних для існування життя ділянок Космосу та ділянок, в яких можна запідозрити результати розумової діяльності. Тим більш, що «мисливці» за екзопланетами надають все більше матеріалів для досліджень. Головна причина, що ускладнює пошуки, – виключно важка задача передбачення вигляду та поведінки цивілізацій, які молодше, або старше нас на…. років.

   Згадую астросоціологічний прогноз Енріко Фермі «Якщо існують надцивілізації, то вони повинні були вже давно охопити своєю експансією всю. Де ж сліди їх діяльності?»

  Але й це не все: залучення до астрономічних спостережень та досліджень приносить величезну радість — радість самостійного пізнання навколишнього світу.
  І зовсім не обов'язково, щоб у майбутньому учень, який захоплюється астрономічними спостереженнями, став астрономом-професіоналом. Яку б спеціальність він не обрав, де б не працював, досвід та навички, набуті в процесі аматорських занять астрономією, не раз підуть йому на користь.