00:31 Таємниці: присвячується моїй найкращій подрузі | |
Дивно, але ще раз переконуюся в тому, що якщо хочеш, щоб про якийсь
момент твого життя знали всі, нікому про це не кажи - і всі про це
будуть говорити.
...я взагалі-то брехати не люблю, бо не вмію. Хоча неодноразово доводилося розводити своїх друзів - то була лише творчість фантазії. Не можу вжити слова "ніколи" не брехала, бо, мабуть, все ж таки колись доводилося. В більшості ж випадків, я дотримувалася принципу: промовчати, не сказати. Так, більшість моїх друзів знають про те, що я можу не все договорювати. Інколи це стає причиною конфлікту. Друг - це той, кому ти довіряєш? Але, якщо ти не довіряєш навіть самому собі, своїм почуттям, а інколи, навіть, власним вчинкам... просто є речі, про які не хочеться говорити. Це щось особливе, що стосується лише тебе. В результаті ж все одно всі про це рано чи пізно дізнаються. Але хотілося б про це повідомити самій і в той момент, коли, власне, вважаю, що це потрібно, тоді, коли остаточно все вирішено, а не знаходиться на підготовчому етапі. Чому я сама не можу це контролювати? А найприкріше те, що люди, які б мали знати про це в першу чергу, нічого не знають; а відомо вже досить великому оточенню осіб, навіть знайомих не мого кола. Не знаю, вірю лише в єдине, що справжні друзі повірять в те, що я хотіла розказати пізніше... Хоча серед них є окремі особи, які мені ніколи цього не пробачать... | |
|
Всього коментарів: 0 | |