 Чернівецький університет відвідав директор Інституту суспільних досліджень, голова редакційної колегії дніпропетровської газети «Експедиція XXI», засновник етнографічного клубу «Україна мрій» Володимир Панченко.
Під час зустрічі зі студентами він презентував свою нову книгу під назвою «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920-1950-х роках». Участь у дискусії взяли викладачі та студенти ЧНУ, представники чернівецького політикуму та громадських організацій. З паном Володимиром ми поспілкувались про його книгу і не тільки.
– Після виходу книжки «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920-1950-х роках» Ви поїхали у турне містами України. Де вдалось побувати?
– Ми відвідали Білу Церкву та Київ. Дві презентації провели у Дніпропетровську. Найближчим часом планується лекція у Львові, Острозі та Запоріжжі. Зрештою, організація подібних заходів, у першу чергу, залежить від вільного часу. У подібних зустрічах особисто для себе знаходжу натхнення для наступної книжки. Адже опублікована монографія – це суто спеціалізоване видання. У мене не було часу зробити її більш популярною. Багато людей цікавляться міжнародним контекстом
...
Читати далі
|
 Відзначено 61-й день народження видатного композитора і поета
Дійство, традиційно проведене в гостинних стінах Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка, розпочалося відкриттям виставки "Відлуння перших пісенних кроків” – про резонанс, який викликали пісні видатного чернівчанина "Червона рута”, "Відлуння твоїх кроків”, "Я піду в далекі гори” та інші. Працівники музею зібрали багату експозицію, використавши зокрема велику кількість матеріалів, наданих родиною Івасюків. Серед експонованого – рідкісні фотографії зі зйомок кінофільму "Червона рута”, твори Левка Дутківського, ВІА "Смерічка”, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, листи, які писали В. Івасюкові його друзі, публікації журналів 1970-х років, платівки з першими записами найпопулярнішої пісні композитора, а також сучасні компакт-диски.
Спогадами поділилися присутні на святі сестра митця, науковець Оксана Івасюк, композитор Віктор Рурак, художник Манолій Руснак, колишні учасниці ВІА "Смерічка” Зоя Маслова-Якубовська і Неля Труфин, перший заступник голови
...
Читати далі
|
 Останнього тижня квітня в Інституті журналістики пройшла уже традиційна Журналістська весна. В її рамках відбулися заходи, які об’єднали теоретиків і практиків ЗМК, зокрема й міжнародна наукова конференція «Журналістика 2010: методологія досліджень у галузі соціальних комунікацій». На пленарному засіданні учасників привітав директор ІЖ Володимир Різун. Він виголосив доповідь «Соціокомунікаційний підхід у науці та галузі соціальної інженерії». У ході дискусій обговорювалися питання контенту ЗМК, дослідження аудиторії та інформаційних потреб ЗМК, сприйняття і впливу медіа, художньо-технологічних характеристик друкованих видань, форматів і типологічних особливостей друкованих і електронних ЗМК, дослідження ефективності реклами, діяльності служб із зв’язків з громадськістю, ефективності організації політичних кампаній та іміджмейкінгу, узагальнення світового досвіду наукових досліджень ЗМК.
Також в рамках конференції пройшла презентація видань Інституту журналістики. А після завершення дискусій бажаючих запросили відвідати тренінг-марафон для журналістів-практиків. Особливу увагу привернули такі теми тренінгу:
- Сучасні методи подачі інформації в тележурналістиці;
|
 Для студентки ІV курсу філологічного факультету (спеціальність «Журналістика») Аліни Голінати-Слоти січень 2010 року став знаковим місяцем. Адже 15 числа у приміщенні Чернівецького медичного коледжу відбувся підсумковий ІІІ етап Х Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, у якому Аліна здобула перемогу! Організаторами змагання виступило Міністерство освіти і науки України та Ліга українських меценатів за підтримки Міністерства культури і туризму України. За традицією, конкурс щороку стартує 9 листопада, в День української писемності та мови. Згідно з положенням про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, участь у ньому можуть брати учні 3-11 (12) класів ЗОШ, професійно-технічних училищ, студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації усіх форм власності, курсанти вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України, ліцеїсти Київського військового ліцею імені Івана Богуна та закордонні українці. Метою конкурсу є сприяння утвердженню статусу української мови як державної, піднесення її престижу, виховання у молодого покоління українців поваги до мови свого народу. Для учнів загальноосвітніх навчальних закладів та профтехучилищ конкурс ім. П. Яцика проходить у 4 етапи, а для студентів ВНЗ – у 3. Переможці І, ІІ, ІІІ етапів змагання нагороджуються дипломами встановленого Лігою українських меценатів зразка. Переможці пі
...
Читати далі
|
  
У п’ятницю 5 березня на ТРК Буковина пройшов годинний прямий ефір, темою якого став Міжнародний жіночий день. Гостями ведучого – студента п’ятого курсу спеціальності «Журналістика» Олега Ящука – стали жінки: Наталка Батракова – депутат міської ради і дослідник гендерних питань, Тетяна Мунтян – спортсменка, багаторазова чемпіонка України і дворазова чемпіонка світу зі стрільби з лука та Любов Василик – член НСЖУ та завідувач кафедри журналістики ЧНУ. У студії гості говорили, чим для них є жіночий день, які асоціації викликає. Наталка Батракова звернула увагу на гендерні проблеми в сучасному українському суспільстві. На її думку, нині жінка вкрай мало представлена у владі, в політиці (у ВР лише 8 % жінок), гендерні програми фінансуються за залишковим принципом (з минулорічного міського бюджету виділено лише 20 тис. грн. – п’ята частина від запланованого). Наголошувалося на тому, як запровадити європейські стандарти у вирішенні гендерних питань (там, зокрема представництво жінок у владі й політиці складає 33%). Тетяна Мунтян наголосила на становищі жінки у спорті, порушила проблему жінок-тренерів, яких в Україні меншість порівняно з європейською практикою. Дискусія зав’язалася і навко
...
Читати далі
|
 Cьогодні у світі існує 6809 мов. Але понад 90 % з них мають менше 100 тис. носіїв, причому 350 мов – менше 50-ти. Ці мови можна було б занести до «Червоної книги», коли б така існувала. За статистикою за останніх півтисячоліття зникло 306 мов (4,5 % від загальної кількості). Мова вмирає, бо помирають її носії. Сьогодні налічується 46 мов, якими розмовляють одиниці. Негативний вплив вносять війни, колонізації, геноциди, асиміляції нацменшин, процеси глобалізації… За даними міжнародної організації «Worldwatch», до кінця XXI ст. зникне половина з нинішніх мов. Європа чи не першою може втратити ірландську (шокувало, коли дізналася, що в Дублінському інституті технологій цю мову вивчають як іноземну). В Україні мовна ситуація теж проблемна. Після ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин склалася парадоксальна ситуація: в ролі панівної опинилася не державна українська, а мова нацменшини – російська, яка де-юре в Україні не є державною, але де-факто вживається в усіх сферах суспільного життя. Європейська хартія закликає ставитися до державної мови з повагою, у ній сказано, що охорона мов меншин не повинна заважати вивченню та розвитку офіційних мов, регіональні мови або мови меншин не можуть мати ні обмежень, ні переваг. Тож нібито йдеться про паритет у стосунках, проте… при ратифікації Хартії не було вра
...
Читати далі
|
Країна, політики і бізнесмени якої не читають книжок, приречена на загибель. 
Не секрет, що літературно-художні і науково-популярні часописи, які за роки радянського режиму готували духовний ґрунт незалежності, у суверенній Україні полишені на виживання. Колись читачі розкуповували «Дзвін», «Дніпро», «Вітчизну», «Пам’ятки України», між рядками яких прочитувалось багато вільнодумства. Зараз їх мало хто передплачує чи купує. Традиційні передплатники, а це переважно художня і наукова інтелігенція, медики, учителі, студенти, знаходяться в далеко не кращих матеріальних умовах. Майже не отримують «товсті» журнали й бібліотеки – не вистачає мізерних коштів, виділених з місцевих бюджетів. Навіть у Науковій бібліотеці Чернівецького університету на полицях скромно туляться лиш поодинокі минулорічні примірники. У кіосках майже забули, коли востаннє продавали ці видання. Колись редактор «Дніпра» Микола Луків в інтерв’ю газеті «День» сказав: «І справа не в тiм, що літературно-художні журнали вичерпали себе. Суспільству вони потрібні. Друкувати є що. У редакціях зібралися матеріали, які якраз би й допомогли національній ідеї. Але замість пріснопам’ятної ідеологічної спрацьовує цензура фінансово-економічна: друкувати є що, але коштів для друку немає».
Річ у тім, що фінансове становище редакцій вкрай складне через відсутність державної підтримки (з Держбюджету не виділяється н
...
Читати далі
|
 Не секрет, що багато журналістських жанрів сьогодні стали рідкістю в пресі. На сторінках ЗМІ переважають інформаційні матеріали, натомість дедалі рідше можна зустріти якісну аналітику чи публіцистику. З огляду на цю ситуацію для відродження у буковинській пресі жанрів «фейлетон» і «нарис» управління інформації та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації та обласна організація НСЖУ ініціюють проведення у цьому році двох журналістських конкурсів – «Лідер» і «Пустоцвіт». Про це повідомила прес-служба ОДА. Мета конкурсу «Лідер» – відродження нарису як журналістського жанру для формування позитивного іміджу сучасного українського менеджера, підприємця, мецената, фахівця в царині освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, державного, громадського, політичного діяча, совісного і чесного громадянина – патріота. Подані на конкурс «Лідер» нариси, героями яких є керівники крайової влади, не розглядатимуться. Мета конкурсу «Пустоцвіт» – відродження у ЗМІ області фейлетону як дієвого журналістського жанру, через який викриваються різного штибу бюрократи, шахраї, корупціонери і «обіцяльники» – безвідповідальні чиновники органів державної влади і місцевого самоврядування, депутати всіх рівнів, керівники підприємств, громадські і політичні діячі, лідери громадських організацій і товариств тощо. Журі відбиратиме публікації/програми у ко
...
Читати далі
|
 На філологічному факультеті ЧНУ відбулася зустріч із Володимиром Даниленко – це автор книжок повістей та оповідань «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», критики і есеїстики «Лісоруб у пустелі», романів «Газелі бідного Ремзі», «Кохання в стилі бароко», аудіоальбому радіоп’єс «Струнний квартет для собак». Лауреат Літературного конкурсу гумору і сатири, літературної премії імені Івана Огієнка, премії «Благовіст», журналу «Кур’єр Кривбасу», Першого всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси. Автор антологій сучасної української прози «Квіти в темній кімнаті», «Опудало», «Вечеря на дванадцять персон», антології кримськотатарської прози «Самотній пілігрим». Автор і продюсер конкурсів сучасного українського роману «Золотий бабай» і «Коронація слова», театру сатири «Політичний вертеп». На всеукраїнському форумі видавців у Києві збірка оповідань «Сон із дзьоба стрижа» визнана кращою прозовою книжкою 2007 року. Твори письменника вивчаються в українських вузах і перекладалися німецькою, японською, польською, російською мовами. – Чому так сталося, що в сучасному українському суспільстві журналістика, а не література, стоїть на передових рубежах боротьби у виборі між європейськими і старими російськими імперськими цінностями?
– Коли світ поляризований і видно передові позиції ворога, тоді література стає в авангарді ідеологічної війни. Так було в
...
Читати далі
|
 19 вересня у Червоній залі ЧНУ відбулося засідання круглого столу "Українська музика через 20 років: від Рути до Рути". Його учасниками стали президент Першого Національного Василь Ілащук, лауреат "Червоної рути"-1991 Андрій Чернюк, керманич "5 каналу" Іван Адамчук, керівник видавництва УкрМюзік Ігор Мельник, автор пісень і бард Олександр Смик, директор Українського музичного видавництва Богдан Гловацький, виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник, художній керівник фестивалю Анатолій Калініченко, незалежний музикознавець Юрко Зелений, речник фестивалю Назар Дронь. Слухацьку аудиторію, яка потім долучилася до обговорюваних проблем, склали студенти ЧНУ спеціальності "Журналістика". Круглий стіл організаторів фестивалю дозволив спостерегти те, що залишилося поза кадром у святковій атмосфері і що зазвичай усвідомлюється після закінчення святкових заходів та стишення первісної ейфорії. Його основним меседжем стала фраза «Українське для – держави неформат!» На питання присутніх, чи зацікавлена держава у проведенні таких фестивалів, прозвучала відповідь: «Ні! Однозначно не зацікавлена у підтримці національного мистецтва. Ефірний час явно не відданий українській пісні і загалом національний продукт підтримки не знаходить. Основний споживач вихований на іншій брендовій основі, позначеній іменами Поплавського, Данилка… А тим часом якісний продукт міг би успішно конк
...
Читати далі
|
|