Головна » 2013 » Грудень » 2 » Що кожен журналіст повинен знати про науку
23:54
Що кожен журналіст повинен знати про науку
   "Зрозумійте, немає якоїсь окремої наукової журналістики, так само як немає балетної журналістики або страхової журналістики", – говорять журналісти. "Журналіст повинен вміти писати на будь-яку тему однаково добре". Існує безліч видань і програм, де журналіст освітлює відразу декілька тем, серед яких і наука, у нього немає часу вивчати наукові монографії, вести довгі бесіди з академіками. Проте сьогодні він розповідає про надпровідність, а завтра про магніторезонансну томографію. Значить, щось про науку і вчених він знати все-таки повинен?
   Але щоб правильно відображати результати наукових досліджень в ЗМІ, журналіст повинен знати про них трохи більше тих, для кого він пише статтю, тобто займатися самоосвітою, причому безперервно, інакше за наукою не встигнути. Читати науково-популярну літературу, особливо про гострі проблеми науки: генетика, біоінженерія, космос та ін. Це дає володіння темою і термінологією. Корисно час від часу поринути в атмосферу дослідницької лабораторії, потримати в руках гіроскоп, залізти в барокамеру, подзвеніти пробірками, погладити морського їжака, подивитися в мікроскоп на амебу.
   Ось що ще кожен журналіст повинен знати про науку, окрім її неймовірної складності. Бойс Ренсбергер (Boyce Rensberger), директор програми для наукових журналістів при Массачусетському технологічному інституті (МТІ), США, перераховує:
1) немає єдиного наукового методу. Хороша наука працює в умовах постійної дискусії, наукова істина виробляється в спорі. Уникайте упередження, штампів, стереотипів, вони можуть ввести вас в оману;
2) невпевненість, неоднозначність у формулюваннях – це ознака наукової чесності. Це стимул-реакція для вченого продовжувати дослідження. Сучасні роботи дуже неоднозначні і часто заходять в безвихідь;
3) наука вимагає доказів, завжди знайдеться доказ краще, ніж попереднє. Якщо очевидних доказів немає, то авторитет вченого не повинен вами заволодіти. Немає доказів – не вірте, навіть вченому;
4) не варто запитувати у вченого, чи безпечні такі-то ліки або прилад для нашого здоров'я. Немає нічого стовідсотково безпечного. Треба завжди оцінювати ризик і користь від дослідження, знайти баланс;
5) журналісти і вчені переслідують одні цілі – вони хочуть знати правду і зробити її відомими іншим.
Дрига Артем
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 221 | Додав: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]