Головна » 2013 » Вересень » 23 » Перші єгипетські календарі – прадіди Юліанського та Григоріанського календарів
19:02
Перші єгипетські календарі – прадіди Юліанського та Григоріанського календарів
Або як єгипетські календарі та астрономія стародавньої цивілізації пов’язані з Нілом
Одна з найдавніших цивілізацій на Землі, єгипетська, виникла в долині Нілу за чотири тисячоліття до нашої ери. Ще через тисячу років, коли єгиптяни вже мали могутню державу, почали з’являтися єгипетські календарі. Перший був зоряним. Також називався місячним і релігійним. Другий – цивільний.
Цікаво, що єгиптяни ділили рік на три сезони. Перший сезон - "ахет" (що в перекладі з мови стародавніх єгиптян означає "повінь") - співпадав з розливом Нілу. Річка затопляла низини з липня по жовтень. "Перет" (поява суші), наступний сезон, тривав чотири місяці. Тоді вода Нілу спадала, зволоживши землю і удобривши її мулом. Саме тому другий сезон починався сівбою і закінчувався збором урожаю. Останній сезон, "шему" (відсутність води), починався коли з річки дули сухі вітри.
Від Нілу залежало все життя єгиптян: "Єгипет - це дар Нілу", - писав давньогрецький історик Геродот. Саме з цієї річки, як не дивно, почалася астрономія стародавньої єгипетської цивілізації.
Єгипетські жерці-астрономи помітили, що літнє сонцестояння і перша поява Сіріуса на ранішній зорі після 70-денної відсутності на небозводі, з’являються незадовго до початку підйому води. Сіріус, найяскравішу зірку неба, єгиптяни назвали ім'ям богині Сопдет. Греки вимовляли це ім'я як "Сотіс".
Потім в Єгипті існував місячний календар: з 12 місяців по 29 або 30 днів. Та раз на три роки доводилося додавати тринадцятий місяць, аби місяці відповідали сезонам року. Сіріус "допомагав" визначати час вставки цього місяця. Першим днем місячного року вважався перший день молодого Місяця, що наступав після повернення цієї зірки.
Проте для такої країни, де існував строгий порядок, такий календар не підходив. Тому для адміністративних і цивільних потреб був введений схематичний календар. У ньому рік ділився на 12 місяців по 30 днів з додаванням в кінці року додаткових п'яти днів, тобто містив рівно 365 днів.
Важливо, що і в цьому календарі були певні недоліки, адже єгиптяни знали, що істинний рік на чверть дня більше, ніж введений. Потрібно було додати в кожному четвертому, високосному, року замість п'яти додаткових днів шість, щоб узгодити його з сезонами. Але цього зроблено не було.
За життя одного покоління (а це 40 років), календар йшов вперед на десять днів, не на таку вже помітну величину, і писарі, що управляли господарством, могли без праці пристосуватися до повільних змін дат настання сезонів.
Останнім календарем, що з’явився в Єгипті з'явився був місячний календар, пристосований до цивільного життя країни. У ньому додаткові місяці вставлялися так, щоб утримати початок року не поблизу моменту появи Сиріуса, а біля початку цивільного року.
Він протримався в Єгипті аж до входження країни до складу Римської імперії, хоча його намагалися виправити, вводячи високосні роки.
Наступна правка цього календаря дала нам Юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем 1 січня 45 р. до н. е. Тоді була узгоджена тривалість року із сонячним календарем, тобто становила 365.25. Четвертинки дня враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів.
І лишень останні зміни 1582 року були визнані міжнародним стандартом сьогодні.
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 585 | Додав: | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]