Головна » 2011 » Вересень » 21 » Пам’яті телеоператора Тараса Процюка
23:48
Пам’яті телеоператора Тараса Процюка
Вола свідомість. І сльоза – з душі.
Ячить серцями лячно мартиролог.
Ти з ними теж стояв на тій межі.
Що ж курс змінило і перебороло?
Стояв ти на межі – сто самотин.
І зримо-зримо бачив за межов’ям,
Як плакав матері чиєїсь син
З висот над Придністров’ям, Придністров’ям.
Вже їхніх зір на небі не було.
На орбітальній станції – лиш душі.
А їх у Вічність стільки намело –
Ніхто-ніхто замети ці не зрушить.
О, люди, журналісти, що від пер,
Із перлами думок щонаймудріших,
                                                    Я, певне, б зміг, і небо би підпер,
                                                    Якби не Бог там, Повелитель рішень.
                                                    Хто на відході – зорі у траву.
                                                    Летять, трасують вись. Це – нескінченно.
                                                    Як же для тих, хто ще би довго був,
                                                    Оскільки термін зав’язі у генах.
                                                    Їм ще б творити на увесь огром –
                                                    Репортажі писать з гарячих точок.
                                                    У вічність рано відплива пором.
                                                    Не треба метрики од них. Це – точно.
                                                    Знервоване перо у мить оцю.
                                                    І аритмія серця – так затято.
                                                    Побачив із межі: Тарас Процюк
                                                    Прощавсь зі світом, телеоператор.
Василь Джуран, "УВ"
Категорія: Статті викладачів, лаборантів і т.д. | Переглядів: 405 | Додав: | Теги: Тарас Процюк | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]