Головна » 2011 » Березень » 24 » Не чужі діти
11:28
Не чужі діти
 Одного березневого ранку, прямуючи вздовж вулиці Головної, я зупинилася поглядом на вікні одноповерхового будинку. Там, опершись ліктями на підвіконня, сидів хлопчик років семи-восьми, сумно дивлячись услід перехожим. Через мить помітила на будівлі напис – "Дитячий притулок", вул. Головна, 169.
Нам, людям, у яких життя склалося цілком вдало, важко уявити, що відчуває дитина, від якої відмовляються батьки, або ж яких позбавили батьківських прав. Саме так вони набувають статусу дітей-сиріт, або дітей, позбавлених батьківського піклування. Часто діти самі тікають на вулицю, звідки нерідко потрапляють в притулки. І це не дивно. А що ще залишається робити неповнолітньому, який з дитинства бачить п'яні обличчя батьків та носить синці на власному тілі від батьківського кулака?
- До нас в основному потрапляють діти 3-18 років, вилучені з проблемних сімей. За своє життя вони пережили чимало, тому намагаємось в першу чергу надати їм медичну, педагогічну та реабілітаційну допомогу. У притулку діти перебувають всього 3 місяці. За цей час наші педагоги привчають їх до іншого, нормального життя, – розповіла директор притулку для дітей Жанна Янчук.
 За словами начальника управління у справах дітей Юлії Яківчек, з початку року в Чернівецькій області було усиновлено 24 дитини, 4 із них стали прийомними дітьми для іноземців. Загалом в області функціонують 11 дитячих будинків сімейного типу та 55 прийомних сімей. Торік також було усиновлено 24 дитини. Всього за роки незалежності на Буковині влаштували в прийомні сім'ї 458 дітей, з них 93 усиновили іноземці.
 За кордоном практично інтернатних закладів як таких немає. Тому усиновити дитину дуже важко, доводиться перебувати на обліку по декілька років. Наша ж країна відкрита для іноземних усиновлювачів, через що нерідко вони стають батьками для українських дітей.
 Найчастіше подружні пари довго йдуть до рішення прийняти в родину чужу дитину. Причини різні. Дехто через проблеми із здоров'ям не взмозі мати власних дітей, хтось втратив свою дитину (в таких випадках працівники управління у справах дітей радять усиновлювати дитину протилежної статі, щоб не було асоціацій з померлою). Є й випадки, коли сім'ї вже мають власних нащадків, але виявляють бажання ще й усиновити дитину.
 В Україні існує вимога: усиновлювачем не може бути одинока особа. Був випадок, коли громадянин Америки усиновив трьох хлопчиків з України, проте потім з’ясувалося, що людина належала до нетрадиційної сексуальної орієнтації. Щоб уникнути й надалі подібних інцидентів, усиновлювачами можуть бути тільки сімейні пари.
 Для того, щоб взяти під опіку дитину, треба подати необхідний перелік документів, після чого проводиться акт обстеження умов проживання, адже відбираються батьки для дитини, а не навпаки. Врешті претендентам надається висновок про те, що вони є (або ж ні) кандидатами в усиновлювачі, і вони беруться на облік.
В управлінні у справах дітей сформовано базу даних на дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, в якій можна знайти повну інформацію про дитину, починаючи від стану здоров'я і закінчуючи характеристикою поведінки. Якщо батьки виявляють бажання усиновити когось конкретно, вони разом із працівником служби їдуть у заклад, де на даний момент знаходиться дитина, після чого служба дає направлення на встановлення контакту з дитиною. Якщо знайомство відбулося і батьки мають бажання забрати дитину в родину, якщо сама дитина також позитивно налаштована щодо цих людей, видається висновок служби про доцільність усиновлення. Справа подається до суду, який юридично оформляє відповідне рішення. Після всиновлення батьки мають право змінити прізвище, ім'я й по-батькові дитини. Дозволяється в окремих випадках змінити навіть дату її народження.
 З цього моменту у дитини починається нове життя і новий статус. Вона вже не сирота, а повноцінний член родини, яка має їй допомагати в усіх починаннях. Важливо не приховувати від неї, що вона із сиротинця, адже з часом правда у найнесподіваніший момент може все одно випливти на поверхню. Набагато важче пояснити дитині причину брехні, вигадувати, з якої причини у батьків не має фото з пологового будинку, ніж сказати правду.

Ольга ПРОКОПЮК, студентка 408 групи
спеціальності «Журналістика»

Категорія: Статті студентів | Переглядів: 701 | Додав: | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 1
1 LR  
0
так доступно розказано про усиновлення... сподіваюсь колись воно стане нормою...

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]