13-14 липня у конференц-залі готелю «Буковина» Фонд Конрада Аденауера та Академія Української Преси провели семінар для журналістів «Політика ЄС в інформаційному просторі України».

   Присутні на семінарі журналісти мали змогу оглянути діяльність важливіших інституцій Європейського Союзу, нагадати помітніші етапи стосунків Україна-ЄС, суть угоди про асоціацію між ЄС та Україною та обговорити, як виконується Порядок денний асоціації і чи справді проводяться в Україні необхідні внутрішні реформи.
   На думку президента АУП Валерія Іванова, українська влада постійно говорить про вступ країни до ЄС, пропагує цю ідею у ЗМІ, проте досі у суспільстві не сформовано чіткого уявлення: що слід зробити, аби туди потрапити. Схоже, такої концепції немає у жодної з нинішніх партій, адже українські політики поняття «ЄС» використовують виключно як політичний месидж перед черговими виборами. Він вважає: «Влада - і колишня, і нинішня - говорить, що це справа політична, тобто була б політична воля, і тоді Україна стане членом ЄС. Насправді, це брехня, м’яко кажучи... нашу заяву ніхто не розглядає. Справа вступу – чисто економічна за своєю суттю. Наша продукція не відповідає стандартам Європейського Союзу, а ми не можемо інтегруватися, не дотримавшись їх, і саме тому це не політичне рішення, а виключно економічне».

   Для представників ЗМІ, котрі на семінар завітали з усієї України, важливо було познайомитися з європейськими стандартами діяльності медіа, зокрема зіставити український та світовий досвід щодо права громадян знати, принципів законодавства про свободу інформації, доступ до публічної інформації.
   Європейський досвід взаємодії медіа та влади, визначення дифамації і захист репутації викликали жваві обговорення у професійному середовищі. Дискусія торкнулася і питань професійної етики, стандартів фаху. Активно обговорювали учасники сучасну комунікацію як невід’ємну частину політичного процесу та принципи висвітлення кампаній.
  Модератори зупинилися і на реформуванні українських медіа у відповідності до європейських стандартів, на законодавчих ініціативах, що визначають цей процес. Зокрема більшу увагу було приділено «Закону про доступ до публічної інформації» та проблемам роздержавлення державних та комунальних ЗМІ й регулюванню мовлення. Голова АУП наголосив, що, діючи надто повільно у плані введення цифрового телебачення, Україна може втрати свої частоти, на які, ймовірно, прийде закордонний мовник, завойовуючи немалий український ринок, який все ж охоплює понад 46 млн. споживачів.
   Директорка Центру медіа реформ, координатор та тренер навчальних проектів з журналістських стандартів та урядової комунікації Людмила Гуменюк докладно розповіла про специфіку суспільного мовлення у різних європейських країнах. Було наголошено й на потребі розвитку рекламного ринку, який міг би зробити українські медіа економічно незалежними.

    Також організатори проаналізували викривлення інформації про ЄС, які досі трапляються в українській пресі. Пані Людмила Гуменюк навела достатню кількість таких упущень з боку журналістів.