Головна » Історія науки і техніки
« 1 2 3 4 5 »
    По-перше, журналістика – це професія, і як в будь-якій професії у неї є свої особливості, правила і секрети майстерності. Тому вчений повинен довіряти журналістові і бачити в нім рівного собі співбесідника. Існують цілі посібники для вчених, які дозволяють ознайомитися з нехитрими правилами спілкування з журналістами і знати деякі їх секрети.
1. Чому журналісти завжди квапляться?
Як правило, журналістові треба здавати матеріал в певний термін, і найчастіше термін цей вимірюється ліченими годинами. Якщо вам подзвонив журналіст, щоб узяти коментар про подію, що горить, це означає, що відповідь йому потрібна зараз, в крайньому випадку, через декілька годин, тому що до кінця робочого дня він повинен здати статтю.
Рада: передзвонюйте журналістові негайно.
2. Чому журналісти просять пояснити їм проблему простіше?
Тому що журналісти не в курсі ваших досліджень, вони не володіють вашою термінологією. Не треба вимагати від них неможливого. Наукові дослідження зараз дуже складні, вони вирушають все далі і далі від звичайного світу, для їх опису винайшли спеціальну мову, незрозумілу широкій публіці. Навіть ваші колеги часто не розуміють, про що це ви ведете мова.
Рада: говорите з журналістом простіше. Розповідайте на рівні обивателя без наукових термінів і складних зворотів.
3. Чому ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 506 | Дата: 02.12.2013 | Коментарі (0)

   "Зрозумійте, немає якоїсь окремої наукової журналістики, так само як немає балетної журналістики або страхової журналістики", – говорять журналісти. "Журналіст повинен вміти писати на будь-яку тему однаково добре". Існує безліч видань і програм, де журналіст освітлює відразу декілька тем, серед яких і наука, у нього немає часу вивчати наукові монографії, вести довгі бесіди з академіками. Проте сьогодні він розповідає про надпровідність, а завтра про магніторезонансну томографію. Значить, щось про науку і вчених він знати все-таки повинен?
   Але щоб правильно відображати результати наукових досліджень в ЗМІ, журналіст повинен знати про них трохи більше тих, для кого він пише статтю, тобто займатися самоосвітою, причому безперервно, інакше за наукою не встигнути. Читати науково-популярну літературу, особливо про гострі проблеми науки: генетика, біоінженерія, космос та ін. Це дає володіння темою і термінологією. Корисно час від часу поринути в атмосферу дослідницької лабораторії, потримати в руках гіроскоп, залізти в барокамеру, подзвеніти пробірками, погладити морського їжака, подивитися в мікроскоп на амебу.
   Ось що ще кожен журналіст повинен знати про науку, окрім її неймовірної складності. Бойс Ренсбергер (Boyce Rensberger), директор програми для наукових журналістів при Массачусетському технологічному інституті ( ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 536 | Дата: 02.12.2013 | Коментарі (0)

 На початку жовтня оголосили лауреатів Нобелівської премії з фізики за 2013 рік. Ними стали – професори бельгієць Франсуа Англер та шотландець Пітер Хіггс. Премію вручено за відкриття бозону Хіггса завдяки експериментам на Великому адронному колайдері. До відкриття бозона Хіггса причетні й українські науковці. Проект реалізовувався 17 років, до якого причетні 6 науковців, в тому числі і українські.

Франсуа Англер та Пітер Хіггс, дослідили так званий "механізм Хіггса" — процес, за допомогою якого поле, що наповнює простір, надає іншим елементарним частинкам масу, й квантом якого виступає бозон Хіггса. У роз ... Читати далі

Прикріплення: Картинка 1 ·Картинка 2
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 496 | Додав: Ірина | Дата: 01.12.2013 | Коментарі (0)

Науково-технічні винаходи останніх століть досягли прогресу. Україна навздогін світовим винаходам може похизуватися і своїми досягненнями. Серед них є багато розробок зі сфери ІТ, телекомунікацій, хімії, машинобудування та медицини. Топ-10 українських винаходів сьогодення.
1. Гнучка гібридна система з сонячної батареї, суперконденсатора і електронного блоку, створена науковими співробітниками Національного університету «Львівська політехніка». Тобто все звели в єдину автономну систему енергозабезпечення. За допомогою такого засобу накопичення електроенергії можна шити «сонячні» сумки, палатки та інші атрибути.
2. Проект Enable Talk, який покликаний допомогти людям із вродженими вадами стати повноцінною частиною суспільства створений чотирма українськими студентами із Донецька. Enable Talk – система, яка складається з рукавиці та мобільного пристрою (це може бути смартфон або комп’ютер). Всередині рукавиця оснащена сенсорами, які дозволяють визначити рухи та перетворити мову жестів на справжню, за допомогою ряду пристроїв. Enable Talk поки знаходиться у стадії вдосконалення та пошуку інвесторів. Але журнал Time вже додали Enable Talk до списку найбільш цікавих та важливих винаходів 2012 року.
3. Третя сходинка кращих українських відкриттів належить харківському вченому Анатолію Малихіну. Науковець придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, спеціальні датчики якого кладуть на шию і живіт пацієнта, а на моніторі комп'ютера висвічуються ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 756 | Дата: 01.12.2013 | Коментарі (0)

 Лауреатами Нобелівської премії з економіки за 2013-ий рік стали американські вчені Юджин Фама, Ларс Пітер Хансен и Роберт Шиллер – «за эмпіричний аналіз цін на активи».
«Способу передбачити, скільки коштуватимуть акції та облігації у найближчі дні чи тижні, немає, - повідомляє Нобелівський комітет. – Проте цілком можливо передбачити, як змінюватимуться ціни у довгостроковому періоді: від трьох до п′яти років».Фама, Хансен и Шиллер розробляли саме цей напрям экономічного аналізу.Їх аналізи допомагають зрозуміти як змінюється стан біржових цін за великий проміжок часу і як можна заробляти на фондових біржах.
   Перший з економічних нобелістів 2013 року Юджин Фама створив теорію ефективного ринку.За його прогнозами, попередні ціни на активи не можуть передбачити за короткий проміжок часу рух майбутніх цін, а вся нова інформація знову зараховується ринком по ціні активів.
Роберт Шиллер намагався зрозуміти передбачуваність ринку за тривалий проміжок часу. Він довів,що ціни акцій змінюються швидше,аніж мало би бути,зважаючи на зібрану ринкову інформацію.Це означає,що у деякий проміжок часу папери відносно дешеві,а в інший-відносно дорогі.
   Тому, якщо акції недооцінені,їх ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 496 | Дата: 25.11.2013 | Коментарі (0)

Спроби зрозуміти природу передачі ознак у спадок від батьків дітям робили ще в давнину. Роздуми на цю тему зустрічаються в творах Гіппократа, Арістотеля та інших мислителів. У XVII-XVIII рр., коли біологи почали розбиратися в процесі запліднення і шукати, з яким початком - чоловічим або з жіночим - пов'язана таємниця запліднення,суперечки про природу спадковості відновилися з новою силою.
У 1694 році Р.Я. Каммераріусом було виявлено, що для зав'язування плодів необхідно запилення. Тим самим до кінця XVII ст. був підготовлений науковий грунт для початку дослідів з гібридизації рослин. Перші успіхи в цьому напрямку були досягнуті на початку XVIII ст. Перший міжвидовий гібрид отримав англієць Т. Фейрчайлд при схрещуванні гвоздик.
У 1760 Кельрейтер почав перший ретельно продумувати досліди з вивчення передачі ознак при схрещуванні рослині. У 1761 - 1766 рр.., майже за чвертьс толіття до Л. Спаланцані, Кельрейтер в дослідах з тютюном і гвоздикою показав,що після перенесення пилку однієї рослини на маточку інщої, що відрізняється за своїмиморфологічними ознаками рослини утворюються зав'язі і насіння, що дають рослини з властивостями, проміжних по відношенню до обох батьків. Точний метод розроблений Кельрейтером, обумовив швидкий прогрес у вивченні спадкової передачі ознак.
Наприкінці XVIII-початку XIX ст. англійський селекціонер Е. Найт, проводячи схрещування різних сортів, робить важливий висновок - виявлення неподільності дрібних ознак при різних схрещування. ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 467 | Дата: 25.11.2013 | Коментарі (0)

Лауреатом Нобелівської премії світу цього року стала Організація по забороні хімічної зброї. Про це в Осло заявив сьогодні голова Норвезького Нобелівського комітету. Найвідоміша і авторитетніша міжнародна винагорода була присуджена Організації за її зусилля по підтримці світу.
Зокрема, йдеться про її ролі в мирному вирішенні конфлікту в Сирії. Згідно резолюції ООН, Організація по забороні хімічної зброї сьогодні є провідною структурою по узяттю під контроль, перевірці і пошуків доріг знищення сирійського хімічного арсеналу.
Голова Організації по забороні хімічної зброї заявив, що 14 жовтня Сирія повинна прийняти Конвенцію про заборону хімічної зброї, таким чином країна стане 190 державою-членом Організації. Згідно із затвердженим планом, устаткування для виробництва хімічної зброї планується знищити на початок листопада 2013 року, а всі хімічні арсенали — в першій половині 2014 роки.
Сума Нобелівської премії світу складає $1,2 млн. Офіційне вручення винагороди відбудеться 10 грудня в Осло.

Дрига Артем
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 459 | Дата: 25.11.2013 | Коментарі (0)

Протягом усієї історії людство перебуває в стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти вклад, в галузі енергетики, шлях від вміння застосування вогню до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту - від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів або літаків.
Протягом першої половини цього століття людство накопичило більше знань, ніж за всі попередні дві з половиною тисячі років. 90% усіх винаходів і відкриттів з’явилось у ХХст. Саме вони і стали рушійною силою революції.
Науково-технічна революція (НТР) - це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції. Вона є закономірним періодом історії людства. Тому логічно буде виділити в НТР її функції. Вони виявляють себе у двох аспектах. Перший – науково-технічний. Другий – соціальний. Обидва аспекти взаємопов’язані між собою і визначною мірою віддзеркалюють зміст діяльності держави, прихильність населення до її політики.
Можна виділити такі особливості сучасної науково-технічної революції:
1. Небувало швидкий розвиток науки, перетворив науку в безпосередню продуктивну силу. Наука не тільки перетворилася в одну з провідних сфер людської діяльності, а й стала одним з рушійних чинників виникнення міжгалузевих систем господарства, як національних, так і світових. Подібний прорив став можливим завдяки сучасним системам освіти та в ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 940 | Дата: 20.11.2013 | Коментарі (0)

Історія однієї лампочки

         Сучасний світ не можливо уявити без зручностей. Електрика, тепло, енергія – якщо відібрати це все у людства, навряд чи воно виживе. Але як відомо, будь який розвиток вимагає свого часу і своїх героїв. Сьогодні йдеться про винахід лампи денного світла, без якої не обходиться жодний будинок.

         Ще в Античності люди робили перші спроби створити прилади, які могли освітлювати темну кімнату вночі, або житло під землею. Ще в Давньому Єгипті та Середземномор’ї використовували оливкову олію, яку поміщали в глиняний посуд з гнотами бавовняної тканини. А жителі узбережжя Каспійського моря використовували подібних посудинах нафту. На зміну глиняним посудинам прийшли перші свічки. Вони були придумані, ще в Середні віки. До їх складу входив бджолиний віск і ялович ... Читати далі

Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 781 | Додав: Ірина | Дата: 06.11.2013 | Коментарі (1)

У плеяді видатних біологів XVIII ст. зірки першої величини – Жорж-Луї Бюффон (1707 – 1788) і Карл Лінней (1707 – 1778). У своїй творчості вони втілили різні дослідницькі традиції, які для них були різними життєвими орієнтирами. Бюффон в 36-томній “Природній історії” одним з перших у розгорнутій формі викладав концепцію трансформізму, тобто систему поглядів про змінності та перетворення форм рослин і тварин під впливом природних причин.
К. Лінней своєю штучною класифікацією підсумував тривалий історичний період нагромадження біологічних знань (він описав понад 10 тис. видів рослин і понад 4 тис. видів тварин). Разом з тим, К. Линней усвідомлював обмеженість завдання створення штучної системи і її можливості. На його думку, природна система є ідеальною, до якої повинна прагнути ботаніка й зоологія. Під «природною» системою він розумів досконале пізнання людиною суті живого. Історична заслуга К. Линнея в тім, що він через створення штучної системи підвів біологічне пізнання до необхідності розгляду матеріалу з позицій глибинних, загальних теоретичних принципів, поставив завдання науково-теоретичної раціоналізації.
В XVIII ст. ідеї природної класифікації розвивалися Б. Жюсье ( 1699–1777), що розсадив рослини у відповідності зі своїми поданнями про їхнє споріднення в ботанічному саду. Перші природні системи не опиралися на подання про історичний розвиток організмів, а припускали лише деяку “спорідненість”. Але сама постановка питання про “природну спорідненість” штов ... Читати далі
Категорія: Історія науки і техніки | Переглядів: 1219 | Дата: 22.10.2013 | Коментарі (0)