Буковинська та світова спільнота відзначила 180-ту річницю від Дня народження видатного чеського архітектора, вченого і мецената, одного із засновників Празької Академії мистецтв Йозефа Главки. З нагоди цієї дати в ЧНУ ім. Юрія Федьковича, колишній резиденції буковинських митрополитів, було проведено «Главківські читання».

   Подія стала однією з помітніших у нашому вузі, адже Йозеф Главка подарував нам найцінніший скарб – красу не лише в досконалих й оригінальних формах, а найперше – красу духовну, якою понад два століття пишаємося. Проте найвищу мистецьку оцінку поставить цьому будівельному ансамблю ЮНЕСКО. Три етапи підготовки включення до списку пам’ятків архітектури будівля резиденції уже пройшла. За цей час створено номінаційне досьє, куди ввійшла інформація про ансамбль – від архітектурних даних до відеозйомки будівлі з космосу. Працівники університету готували його власними силами, у напруженому темпі працювали історики, архітектори, географи, перекладачі, дизайнери і навіть студенти. Завдяки цій праці було створено досьє українською на англійськими мовами вартістю понад 2 млн. грн. Спочатку його схвалив Міністр культури та туризму України, а пізніше і Національна комісія України у справах ЮНЕСКО. У 2008 році відбулися дві міжнародні наукові конференції, присвячені номінуванню Резиденції: перша – у Празі, друга – в ЧНУ. Наступним кроком став приїзд до Чернівців експерта ЮНЕСКО, який залишився задоволеним підготовкою і подякував керівництву університету та мешканцям міста за якісну роботу.

   Проректор ЧНУ, професор та член Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць Т.В. Марусик говорить:

- Наразі триває четвертий, заключний етап, – це прийняття рішення експертною радою ЮНЕСКО. Можна констатувати, що в порядок денний ХХХVІ-ї сесії міжнародної ради ЮНЕСКО входить питання щодо розгляду архітектурного ансамблю Резиденції як об’єкта включення до всесвітньої спадщини. Після цього на туристичній карті світу з’явиться іще один маршрут.

   «Главківські читання» в стінах університету проводилися вперше, та є надія, що вони стануть традиційними – проходитимуть що два роки. Цьогорічні присвячувалися внесенню колишньої Резиденції Буковини і Далмації до списку об’єктів ЮНЕСКО.

   Ректор ЧНУ професор Степан Мельничук ознайомив присутні з маловідомими фактами життєпису архітектора, розповів про його зв'язок з Буковиною. З його слів дізнаємося: народжений у Чехословаччині, підданий Австро-Угорській монархії, вихованець Віденської архітектурної школи, засновник фундації Главки, автор проекту Народного театру в Празі, архітектор Відня, головний архітектор ансамблю резиденції митрополитів у Чернівцях та ще півтори сотні унікальних будівель, Йозеф Главка уже в 30 років був визнаним майстром. Народився він 15 лютого 1831 р. у місті Пржештице в Чехії в родині дрібного службовця. Після ліцею вступив до Віденської академії мистецтв, був учнем відомого архітектора Франтішка Шебка. Його першою значною будівлею став костел Діви Марії при монастирі лазаристів, наступним твором - Віденський театр. Главка доклав особливих зусиль до реконструкції історичних пам’яток Чехії, зокрема Карлового мосту, храму святої Варвари, міста-фортеці Карлштейн, деякі з них відбудувавши за власний кошт. У 1904 році передав усі свої статки Фундації, названій на честь його родини «Фундація Йозефа, Марії та Зденки Главок». Але найціннішим для нас є ансамбль Резиденції митрополитів. У 1864 році Йозеф Главка прибуває до міста і 6 липня на місці старої резиденції єпископа Гакмана закладає наріжний камінь у фундамент каплиці. Над буковинським ансамблем працював 14 років. За цей час створив ремісничі школи, потребам будівництва служили 3 заводи, які виготовляли необхідні матеріали. Резиденцію зводили понад 30 найкращих майстрів із західних районів Австрії, за добу дозволялося викладати не більше 100 цеглин. А обійшовся цей шедевр мистецтва у 1,75 млн. гульденів. Фінансову підтримку надавав Буковинський православний релігійний фонд та Міністерство культів й освіти.

   Резиденція - дух Буковини, поєднання культур усіх народів, що жили тут. У її стилі поєдналися елементи візантійської та романської архітектури, гуцульське різьблення і традиційні буковинські орнаменти в оздобі дахів. Ансамбль скидається на середньовічний замок «цегельного стилю», що набув популярності в західноєвропейській культурі в період еклектики. При його споруджені взято за взірець архітектурний план зведеного у 1850-1856 рр. Музею зброї у віденському Арсеналі. Цегляні високі стіни оздоблені різьбленим каменем і керамікою, увагу привертають торці будівель, стрункі вежі, круті схили дахів, покриті черепицею білого, зеленого, голубого і коричневого кольорів. Усе це створює враження легендарності, піднесеності, вічності. Цікавим і дискусійним є хрест, розміщений на шпилі домашньої митрополичої церкви, який вказує напрямок віри: православним на схід, а католикам на захід. Як бачимо, толерантність здатна здійснити чудо. Ансамбль складається з трьох монументальних споруд, які утворюють центральний двір-курдонер, в центрі якого – Митрополичий корпус. Будівлі разом нагадують літеру «П». Не відомо, що вкладав 135 років тому у зміст цього знаку Йозеф Главка, та сьогодні підсвідомо вони наголошують кожному з нас про такі поняття, як правда, пошана й повага.

  На «Главківських читаннях» виступили дослідники життєвого й професійного шляху архітектора. Обговорено надбання будівництва, розвиток архітектури на Буковині та їх перспективи. Про це говорили науковці ЧНУ та члени Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць України С.  Біленкова, О.Черновський, Л.Михайлина, М.Нікірса, І.Коротун та ін. Активну участь в обговорені взяли викладачі та студенти кафедри архітектури та будівництва ЧНУ ім. Юрія Федьковича, адже що може бути кращим стимулом для майбутніх архітекторів, як не вивчення досвіду успішних майстрів?!

Ірина Бічер, студентка 309 групи
спеціальності «Журналістика»