Головна » 2010 » Липень » 30 » А собаки це їдять! (Загальний екскурс їдальнями центральних корпусів)
00:37
А собаки це їдять! (Загальний екскурс їдальнями центральних корпусів)
Віталія Гузьо, 408 група

Якщо довго не їсти, то організм людини починає швидко втрачати свою працездатність, знижується рівень його фізичних можливостей, зникає яка-небудь симпатія до світу. Тобто відбувається дегенерація життєвих сил, що, зрештою, спричиняє нервові розлади, надмірну втрату ваги, погане самопочуття, депресію, відчуженість від усього навколишнього.

Це якщо довго не їсти. А якщо їсти погано? Або ж краще сказати, якщо їсти погане, що буде співзвучне з темою нашої статті.

Студенти чимало часу проводять у їдальнях. Причини їхнього перебування там є різні. Починаючи від природної потреби у споживанні їжі до штучно набутої потреби виконання домашніх завдань. Себто сидять за столиками studentis primitivis і пишуть, частіше переписують, рідше читають. Звідси, якщо логічно подивитися, санітарний — в першу чергу - й естетичний стани повинні бути най-най-най. Але проблема в тому, що повинні, а в реалі не існуючі.

 Почнімо екскурс із VІ-го корпусу. В підвалі причаїлася невеличка їдальня, чи столовка, чи просто «підвальня». Поняття «невеличка» використане не для якогось художнього підсилення експресивності, а для зазначення її розміру. Як нам здалося таке приміщення абсолютно не розраховане на студентів двох факультетів. Але ж сюди буває, що забігають і студенти-іншомовники і дехто з гостей інших факультетів. Тоді малесенька їдальня тріщить.

Щодо цін, то вони є рекордними. З-поміж трьох резиденційних корпусів тут ціни є найвищими. Частенько обслуговування та рівень такого бажаного сервісу незаргументований висотою цін. Чи не в кожній столовці діє самообслуговування. Частенько студенти забувають про нього, поспішаючи на пари, або ж просто не ознайомлені з лексичним значенням цього слова. Крихти намистом розкидані по столах, липкі й масні плями виблискують під випадковими сонячними промінчиками, а забуті пластмасові стаканчики лежать на полі нещадної боротьби студентів з голодом.

Отож, їдальня VI-го корпусу — це сукупність високих цін, невідповідного меню, тісного приміщення та гострих на язик продавщиць.

Наступним закладом харчування, який ми відвідали, була їдальня V-го корпусу. їх тут аж дві! Одна знаходиться на другому поверсі й до болю нагадує вже призабуті радянські буфети. Акуратні круглі столики, штучні квіти й серветки в пластмасових вазочках, півсмерклий зал, тиха музика й асортимент страв на прозорих стелажах. Чисто, як з картинки. Ще б пак! Якщо ректор харчується тут, хіба може бути інакше?! Але напевне тільки ректор може почути привітне щебетання продавщиці, а гострі зауваження, що сидіти просто так тут нема чого звернеш до студентів.

Ціни середні. Деякі страви коштують менше, ніж у сусідньому VI-му корпусі. Деякі ж навпаки, бо вони з ряду елітного меню. Коли ми підійшли до "прилавку", увагу нам приділили не одразу.

Інша «столовка» знаходиться в підвальному приміщенні, а виставлені на показ алюмінієві каструлі відбивають охоту до споживання їжі в не запакованому вигляді. Сказати, що тут смачніше не можна, проте, що дешевше - однозначно!

Наостанок ми відвідали їдальню, яка здобула найвищу оцінку. Знаходиться вона одразу при вході до IV корпусу і є досить просторою. Кількість столиків там вища аніж в усіх попередніх їдальнях разом узятих. Може саме тому, маючи вільну пару студенти інших факультетів забігають саме туди. Вибір страв широкий і ціни порівняно нищі.

Вишукуючи плюси та мінуси їдалень резиденції, ледь не забули згадати, що на деяких факультетах вони просто відсутні. А чому відсутні ніхто не знає, як ми не знаємо, чи повинні існуючі їдальні відповідати певним стандартам і дотримуватися певної межі щодо підвищення цін?!?
Категорія: Статті студентів | Переглядів: 811 | Додав: Lara | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]