 Cьогодні у світі існує 6809 мов. Але понад 90 % з них мають менше 100 тис. носіїв, причому 350 мов – менше 50-ти. Ці мови можна було б занести до «Червоної книги», коли б така існувала. За статистикою за останніх півтисячоліття зникло 306 мов (4,5 % від загальної кількості). Мова вмирає, бо помирають її носії. Сьогодні налічується 46 мов, якими розмовляють одиниці. Негативний вплив вносять війни, колонізації, геноциди, асиміляції нацменшин, процеси глобалізації… За даними міжнародної організації «Worldwatch», до кінця XXI ст. зникне половина з нинішніх мов. Європа чи не першою може втратити ірландську (шокувало, коли дізналася, що в Дублінському інституті технологій цю мову вивчають як іноземну). В Україні мовна ситуація теж проблемна. Після ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин склалася парадоксальна ситуація: в ролі панівної опинилася не державна українська, а мова нацменшини – російська, яка де-юре в Україні не є державною, але де-факто вживається в усіх сферах суспільного життя. Європейська хартія закликає ставитися до державної мови з повагою, у ній сказано, що охорона мов меншин не повинна заважати вивченню та розвитку офіційних мов, регіональні мови або мови меншин не можуть мати ні обмежень, ні переваг. Тож нібито йдеться про паритет у стосунках, проте… при ратифікації Хартії не було вра ... Читати далі |
 9 лютого на філологічному факультеті ЧНУ відбулася зустріч студентів з представниками національної скаутської організації Пласт, яка нараховує 10 тисяч пластунів в усій Україні. Молодіжна організація, що діє в нашому місті не один рік (знаходиться Народному домі), зацікавлена у співпраці з молоддю, тож її представники розповіли про історію пластового руху в Україні, про специфіку його діяльності, продемонстрували відеоматеріали про літні табори пластунів, намагаючись залучити молодь до громадської діяльності.  Присутні мали змогу дізнатися, що український Пласт невдовзі відзначить своє 100-річчя, що при його витоках стояли син Івана Франка науковець Петро Франко, відомий поет Олег Ольжич, пластунів підтримував митрополит Андрей Шептицький. З інтересом студенти сприйняли інформацію про літні табори, вишколи, семінари, святкові заходи Пласту, серед яких – зустрічі з відомими людьми, участь в естафеті під час передачі Вифлеємського вогню миру, щорічний осінній бал у Львові… Молодіжну аудиторію зацікавило, що почесним пластуном є лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський – улюбленець багатьох присутніх (саме його пісні прозвучали на презентації). Студенти мали змогу поставити запитання і поспілкуватися на теми пластунського руху та молодіжної політики. Зустріч завершилася надією на співпрацю між Плас ... Читати далі |
|
Країна, політики і бізнесмени якої не читають книжок, приречена на загибель. Не секрет, що літературно-художні і науково-популярні часописи, які за роки радянського режиму готували духовний ґрунт незалежності, у суверенній Україні полишені на виживання. Колись читачі розкуповували «Дзвін», «Дніпро», «Вітчизну», «Пам’ятки України», між рядками яких прочитувалось багато вільнодумства. Зараз їх мало хто передплачує чи купує. Традиційні передплатники, а це переважно художня і наукова інтелігенція, медики, учителі, студенти, знаходяться в далеко не кращих матеріальних умовах. Майже не отримують «товсті» журнали й бібліотеки – не вистачає мізерних коштів, виділених з місцевих бюджетів. Навіть у Науковій бібліотеці Чернівецького університету на полицях скромно туляться лиш поодинокі минулорічні примірники. У кіосках майже забули, коли востаннє продавали ці видання. Колись редактор «Дніпра» Микола Луків в інтерв’ю газеті «День» сказав: «І справа не в тiм, що літературно-художні журнали вичерпали себе. Суспільству вони потрібні. Друкувати є що. У редакціях зібралися матеріали, які якраз би й допомогли національній ідеї. Але замість пріснопам’ятної ідеологічної спрацьовує цензура фінансово-економічна: друкувати є що, але коштів для друку немає».
Категорія: Статті викладачів, лаборантів і т.д. |
Переглядів: 973 |
Дата: 09.02.2010
| Коментарі (1)
|
 Не секрет, що багато журналістських жанрів сьогодні стали рідкістю в пресі. На сторінках ЗМІ переважають інформаційні матеріали, натомість дедалі рідше можна зустріти якісну аналітику чи публіцистику. З огляду на цю ситуацію для відродження у буковинській пресі жанрів «фейлетон» і «нарис» управління інформації та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації та обласна організація НСЖУ ініціюють проведення у цьому році двох журналістських конкурсів – «Лідер» і «Пустоцвіт». Про це повідомила прес-служба ОДА. Мета конкурсу «Лідер» – відродження нарису як журналістського жанру для формування позитивного іміджу сучасного українського менеджера, підприємця, мецената, фахівця в царині освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, державного, громадського, політичного діяча, совісного і чесного громадянина – патріота. Подані на конкурс «Лідер» нариси, героями яких є керівники крайової влади, не розглядатимуться. Мета конкурсу «Пустоцвіт» – відродження у ЗМІ області фейлетону як дієвого журналістського жанру, через який викриваються різного штибу бюрократи, шахраї, корупціонери і «обіцяльники» – безвідповідальні чиновники органів державної влади і місцевого самоврядування, депутати всіх рівнів, керівники підприємств, громадські і політичні діячі, лідери громадських організацій і товариств тощо. Журі відбиратиме публікації/програми у ко ... Читати далі
Категорія: Статті викладачів, лаборантів і т.д. |
Переглядів: 781 |
Дата: 05.02.2010
| Коментарі (0)
|
 На філологічному факультеті ЧНУ відбулася зустріч із Володимиром Даниленко – це автор книжок повістей та оповідань «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», критики і есеїстики «Лісоруб у пустелі», романів «Газелі бідного Ремзі», «Кохання в стилі бароко», аудіоальбому радіоп’єс «Струнний квартет для собак». Лауреат Літературного конкурсу гумору і сатири, літературної премії імені Івана Огієнка, премії «Благовіст», журналу «Кур’єр Кривбасу», Першого всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси. Автор антологій сучасної української прози «Квіти в темній кімнаті», «Опудало», «Вечеря на дванадцять персон», антології кримськотатарської прози «Самотній пілігрим». Автор і продюсер конкурсів сучасного українського роману «Золотий бабай» і «Коронація слова», театру сатири «Політичний вертеп». На всеукраїнському форумі видавців у Києві збірка оповідань «Сон із дзьоба стрижа» визнана кращою прозовою книжкою 2007 року. Твори письменника вивчаються в українських вузах і перекладалися німецькою, японською, польською, російською мовами. – Чому так сталося, що в сучасному українському суспільстві журналістика, а не література, стоїть на передових рубежах боротьби у виборі між європейськими і старими російськими імперськими цінностями?
Категорія: Статті викладачів, лаборантів і т.д. |
Переглядів: 3097 |
Дата: 04.02.2010
| Коментарі (0)
|
 У Чернівцях обрали кращих студента та студентку року Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича. Півфінал конкурсу відбувся ще наприкінці листопада, і хоча через карантин заключний етап змагання не пройшов традиційно до Дня студента, це не знизило його популярності серед молоді. Палац «Академічний», у якому вчора (14.12) відбувся захід, був заповнений вщент. Окрім того конкурс пройшов на дуже високому рівні, адже студенти мали на підготовку більше часу, ніж зазвичай. Конкурсанти демонстрували свої знання, красу і таланти. Кращими студентами ЧНУ 2009 року – стали Павло Марковський, що представляв факультет прикладної математики та Олена Крохмаль з філософсько-теологічного факультету. Вітаємо! Чудово виступили й інші учасники фіналу, і, мабуть, усі вони варті звання "Кращі студенти ЧНУ", адже потрапили у фінал цього конкурсу і показали себе на достойному рівні! Л.РЕПКА Учасники фіналу: 1. Мицак Оксана - факультет історії, політології та міжнародних відносин;
...
Читати далі
|
 136 журналістів у світі сьогодні знаходяться в тюрмах. З них 60 - нештатні кореспонденти, за якими не стоїть ні одне видання і які практично позбавлені підтримки. Співробітники Інтернет-видань складають половину всіх журналістів, позбавлених волі. Найбільше таких журналістів в Китаї, Ірані та на Кубі. В порівнянні з минулим роком кількість ув'язнених журналістів збільшилася на 11 людей. Більшості з ув'язнених пред'явлено звинувачення у розголошенні державних таємниць, діях проти національних інтересів. Бувають звинувачення, які не мають відношення до журналістики. Декому взагалі формально не пред'явлено жодних пояснень. Через таку ситуацію "Комітет із захисту журналістів" проголосив пріоритетною кампанію за визволення журналістів всього світу. Українські журналісти на ряді інтернет-ресурсів заявляють про своє обурення з цього приводу та підтримку ув'язнених колег. Пам'ятаймо про тих, хто сьогодні знаходиться за ґратами режимів! |
 Ось уже вдруге чернівчани збираються у сквері, де буде встановлено пам’ятник жертвам голодомору. Місце освячене і над композицією працює скульптор Іван Салевич. Цьогоріч зійшлося кілька сотень людей, серед них – чимало молоді. У багатьох в руках – запалені свічки та лампадки. До місця майбутнього пам’ятника під траурний реквієм лягли вінки і живі квіти, а також – колоски пшениці. Пам'ять об’єднала духовенство різних конфесій у спільній молитві. «Вічну пам'ять!» підхопили присутні. До заходу долучилася молодь з національною символікою та прапорами «Нашої України» й ВО «Свобода». До присутніх звернувся голова обласної ради Олександр Грушко з проханням хвилиною мовчання пом’янути загиблих. Звучали свідчення тих, хто пережив страшні часи. Один з виступаючих повідомив: в його селі померло 750 земляків, були дні, коли ховали по десять-дванадцять людей… Згадали й голод 1947-го: ями з жомом, біля яких люди шукали порятунку й нерідко помирали від страшної кислоти, опухлих дітей, сотні свіжих могил… Вразили спогади сина, батько якого, працюючи на залізниці, пайок віддавав їм – малим дітям, а сам одного разу так і не дійшов додому. Обласний том «Національної книги пам’яті жертв голодоморів 1932-33, 1946-47 років в Україні. Чернівец ... Читати далі |
 Буковинські шанувальники українського слова мали вчора (8.12) чудову нагоду поспілкуватися з Євгеном Сверстюком, ще від 60-х років відомим есеїстом, літературознавцем, перекладачем, учасником національного опору, який понині не втратив духовного запалу і пропагує українську ідею і далеко поза межами нашої держави: від читав лекції у Німеччині, Америці, Франції, а у Чернівцях побував вперше. Творча зустріч з публіцистом пройшла у Червоній залі Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича. Буковинські студенти і я разом з ними були захоплені та приємно вражені зустріччю і спілкуванням із мудрою особистістю, колишнім дисидентом, який був заарештований радянською владою у 70-х роках під час масових арештів української інтелігенції. Переживши 12 років політ.таборів, Євген Сверстюк повернувся і понині пропагує українську ідею. У 60-х роках він був одним з організаторів київського Клубу творчої молоді. Пропагував свободу самовираження разом з такими відомими діячами української культури і мистецтва, як Василь СИМОНЕНКО, Іван СВИТЛИЧНИЙ, Іван ДЗЮБА, Ліна КОСТЕНКО, Іван ДРАЧ, Василь СТУС. Про них і не тільки зараз згадує 81 річний Євген Сверстюк. ... Читати далі |
  На Буковину приїдуть український письменник і правозахисником Євген Сверстюк і відомий літературознавець Леонід Череватенко. Творча зустріч з митцями пройде завтра (8 грудня) у блакитній залі Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича о 14:30. У програмі зустрічі – презентація нових книг Євгена Сверстюка „Правда полинова”, „Не мир, а меч” та книги спогадів про Миколу Лукаша, упорядковану Леонідом Череватенком. Запрошуються усі шанувальники українського слова. повідомила: науковий співробітник ЧНУ Ірина Марко на фото: Є.Сверстюк (зліва), Л.Череватенко (зправа) |