Згущуються темні хмари над Україною. Небо вже майже готове до грози. Люди, це наше небо! Небо, під яким ми живемо. Як гірко, що чужі темні хмари встелили наш обрій!

Повітря стає аж надто концентрованим несподіванками. Без сумніву для когось це не сюрприз, а давно побудована стратегія. Але дана ситуація є бідою для українця. Є черговим нещастям для держави. Національна ідея перетворюється на міждержавний конфлікт. Як тяжко і сумно розуміти це. Я дипломований український медик. Я військово зобов’язана особа. Зовсім нещодавно читала підручники з історії і уявляла як діяла медицина у військових умовах. Що ж, з ситуацією в державі, зовсім скоро, не дай Боже, я відчую на собі те, що переживали мої прабабуся і прадідусь. І як не дивно - не страшно за себе. Страшно за батьків, що проживши і відчувши народження вільної держави зараз будуть споглядати за руйнуванням ще зовсім нестійких принципів суверенності нашої України. Як шкода, що влада, на яку опирається народ, не укріплює державну ідею, як таку. Дуже гірко ... Читати далі