Головна » Файли » Відгуки на автореферати » журналістика [ Додати матеріал ]

ВІДГУК на автореферат дисертації Колісника Юрія Вікторовича «Журнальна періодика УРСР (1950-1980 рр.) у формуванні суспільної свідомості»
11.05.2013, 15:02
ВІДГУК 

на автореферат дисертації Колісника Юрія Вікторовича 
«Журнальна періодика УРСР (1950-1980 рр.) у формуванні суспільної свідомості», 
поданої до захисту на здобуття 
наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій 
зі спеціальності 27.00.04. – теорія та історія журналістики 

   Актуальність дисертаційного дослідження не викликає сумнівів, адже вивчення преси недавнього тоталітарного минулого дозволяє винести уроки та зробити висновки про природу комунікації у тоталітарній системі та небезпеку маніпуляцій суспільною свідомістю, небезпечну як для суспільства в цілому, так і для розуміння суті медіа зокрема. Дисертант аргументовано обстоює положення про те, що вирішення цього завдання сприятиме формулюванню «конститутивних засад тоталітарного інформування» задля кращого уникнення такої небезпеки в майбутньому. Простежуючи діалектику взаємозв’язків суспільної свідомості та громадської думки, він наголошує на небезпеці маніпулятивного використання останньої, що відбувається в ситуативних політичних моментах, та надалі впродовж роботи докладно деталізує цю тезу прикладами з аналізованої преси. Позитивом є й його акцент на неофіційній громадській думці як єдиній альтернативі доктринального офіціозу. Важливим для розуміння пресової комунікації обраного періоду є також розділення понять тоталітаризм та авторитаризм. Загалом теоретичне підґрунтя, сформульоване на основі тез теоретиків комунікації та власних спостережень, дозволяє йому вибудувати відповідний методологічний підхід до аналізу журнальної періодики 1950-1980 рр. Досліднику вдалося докладно проаналізувати аспекти формування нею суспільної свідомості, підтвердити свої спостереження не лише якісним, а й кількісним аналізом (встановлення ідеологічної заангажованості при допомозі контент-аналізу). 
   Варті уваги його спостереження над явищем цензури та її різновидів і модифікацій в системі тоталітарного моделювання інформаційного простору держави (окремі з них можна залучити до розуміння та дослідження поняття свободи преси загалом). 
   Звернемо увагу й на важливість розгляду журнальної періодики 1950-1980 рр. в аспекті інфоциду нації, адже національні медіа кожної держави повинні насамперед бути виразниками її національно-етнічних ментальних особливостей, утверджувати національну політику та безпеку держави, не допускаючи трансформації національного медіа-простору, зміщення акцентів у співвідношенні національного та глобального, в даному аспекті – українського та імперського. Тому останній розділ роботи – аналіз журнальної періодики «на шляху до державного суверенітету України» – є своєрідним продовженням дослідження в аспекті того, як друковані ЗМІ поступово змінюють тоталітарний дискурс, а преса самвидаву взагалі формує опозиційний інформаційний простір, розвиваючи альтернативний дискурс дисидентства як форму неофіційної (про яку йшлося вище) громадської думки. 
   Проте хотілося б, щоб в авторефераті знайшли більше відображення аспекти відмежування/невідмежування сучасних українських ЗМІ від практики минулого: свобода слова, захист національних інтересів (цей момент згаданий частково – тільки у висновках). Водночас дискусійним є й побажання автора викласти наукові здобутки на розроблених спецкурсах із тоталітарної преси (с. 6). На нашу думку, їх достатньо інтегрувати як окремі модулі в інші фахові дисципліни для підготовок журналістів за ОКР «бакалавр» та «магістр» («Теорія комунікації», «Інформаційна політика та безпека», «Історія української журналістики»). 
   У підсумку відзначимо, що подана до захисту робота справляє позитивне враження. Вона чітко структурована, дисертантом вироблена послідовна методика аналізу та систематизовано основні спостереження. Теоретична частина є важливим внеском у досліджувану проблему, адже тут узагальнюються вже відомі погляди на трактування явища комунікації, її впливу на громадську думку та суспільну свідомість та додаються авторські аспекти її розуміння, що в синтезі забезпечує повноту дослідження. 
   Тож вважаємо, що представлене до захисту дисертаційне дослідження Колісника Юрія Вікторовича науковою новизною, обґрунтованістю основних положень, викладених у 32 публікаціях, фаховим аналізом матеріалу цілком відповідає вимогам ДАК України, а її автор заслуговує на присудження наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04. – теорія та історія журналістики. 

Доктор наук із соціальних комунікацій, 
зав. кафедри журналістики 
Чернівецького національного університету 
ім. Ю.Федьковича 
Василик Любов Євгенівна
Категорія: журналістика
Переглядів: 722 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]