22:20 Самой себе без фальши задать вопрос: "Что же делать дальше?", або Хто вони - діти сучасної України |
| Лягаючи спати опівночі, встаю з ліжка о 6.20, швиденько збираю сумку, закидаючи туди все, що попадає під руки. Знову не виспалася, знову запізнююсь на пару. І так кожного дня. Здається, ще вчора час ішов повільніше. Його вистачало на читальні зали бібліотек, на подруг, на те, щоб допомогти батькам і щонеділі ходити всією сім’єю до церкви. Пам'ятаю, як дідусь постійно говорив: "А от ми коли були у твоєму віці, ми були такі розумні, такі чемні, батькам помагали, старших поважали і часи були важкі, а у вас усе є і ви не цінуєте..." Це у нас період життя такий. Ми - розбещені певною мірою. Влаштовуємо у піст дискотеки, харчуємось фаст-фудами, п’ємо каву з автоматів. Ми - сильні. Кожен з нас може образити словом, а попросити вибачення - духу не вистачить. Будуємо неймовірні плани на майбутнє, але нічого не докладаємо до нього сьогодні. Ми - стильні. Колись модно було виділятися: носити щось неординарне, оригінально висловлювати свої думки та ідеї, бути несхожими один на одного, тепер - мода одна для всіх. Ідучи по місту, можна побачити безліч дівчат у сірих джинсах, чорній шкіряній куртці, туфлях на шнурках та юнаків у протертих джинсах з матнею до колін або завуджених штанах та байках. Носимо бренди, оригінали яких нам ніколи в житті не побачити в очі. Але це залежить не від покоління, а від кожного особисто. Багато моїх сучасників, мандруючи нетрями Інтернету, забули, що таке театр. А я от вчора там була. При тому, що досить добре вчуся, встигаю на дискотеки ходити. Тому потрібно старатися щось змінити на краще і прикладати усіх зусиль для кращого майбутнього. |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |